Заремба Владислав Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заремба Владислав  Іванович

ЗАРЕ́МБА Владислав Іванович (15(27). 06. 1833, м. Дунаївці, нині Хмельн. обл. – 11(24). 10. 1902, Київ) – піаніст, композитор, педагог. Батько С. Заремби. Музиці навч. у Й. та А. Коципінських у Кам’янці-Подільському (нині Хмельн. обл.). Від 1856 вчителював у Житомирі. Від 1862 викладав гру на фортепіано і хор. спів у жін. пансіонах Києва. Упорядник зб. «Śpiewnik dla naszych dziatek», «Maly Paderewski» (увійшли полегшені перекл. уривків з опер польс. композиторів, творів Ф. Шопена та власні твори). Здійснив низку записів на фірмі «Мелодія». Ім’я З. присвоєно Хмельн. муз. уч-щу (2000).

Тв.: фортепіанні п’єси – «Прощання з Україною», «Думка-шумка», «Реве та стогне Дніпр широкий», «В кінці греблі шумлять верби»; романси та пісні на вірші укр. (зокрема понад 30 – на сл. Т. Шевченка: «Якби мені, мамо, намисто», «Утоптала стежечку», «На вулиці невесело»; зібрані у 2 серії) та польс. поетів; музика до драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка; обробки пісень для голосу і фортепіано – «Дивлюсь я на небо» Л. Александрової, «Де ти бродиш, моя доле» М. Кропивницького, «Ні, мамо, не можна нелюба любить».

Літ.: Кауфман Л. Соратник М. В. Лисенка // РК. 1963, 30 черв.; Золозова Т. Владислав Заремба // Україна. 1983. № 25; Мирошниченко С. Окружение Ф. Листа: В. Заремба // Ф. Лист и проблемы синтеза искусств. Х., 2002; Бондаренко О. Владислав Іванович Заремба // Дослідж., досвід, спогади: Наук.-метод. вид. К., 2005. Вип. 4.

О. О. Різник

Стаття оновлена: 2010