Зарицька Євгенія Ромуальдівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зарицька Євгенія  Ромуальдівна

ЗАРИ́ЦЬКА Євгенія Ромуальдівна (09. 10. 1910, м. Рава-Руська, нині Жовків. р-ну Львів. обл. – 05 (за ін. даними – 08). 10. 1979, м. Рей Мальмезон побл. Парижа) – співачка (мецо-сопрано), педагог. Дочка Р. Зарицького. Навч. на філос. ф-ті Львів. ун-ту, закін. Львів. консерваторію (1939; кл. А. Дідура). Вдосконалювала майстерність в Італії та Австрії. Дебютувала 1937 на сцені Львів. опери. 1939–46 співала у театрі «Ла Скала» (Мілан), у театрах Риму, Неаполя, Венеції (усі – Італія). Виступала на радіо у багатьох країнах, включаючи до програм твори укр. композиторів. 1946–52 – солістка театру «Ковент-Ґарден» (Лондон). Від 1953 мешкала в Парижі, займалася пед. діяльністю. Гастролювала у Франції, Іспанії, Швейцарії, Алжирі, Пн. Америці. Виступала як солістка з провід. симф. оркестрами світу під кер-вом І. Стравинського, П. Гіндеміта, Е. Ансерме та ін. Володіла голосом широкого діапазону, рівним в усіх регістрах. У концерт. репертуарі – твори укр. та зарубіж. композиторів, нар. пісні, романси. Пропагувала укр. муз. мист-во. Здійснила записи на грамплатівки. До альбому «Пісні України» (1956) увійшли солоспіви М. Лисенка, К. Стеценка, М. Вериківського, Л. Ревуцького, Б. Кудрика, В. Барвінського, Н. Нижанківського, В. Балтаровича, М. Колесси.

Партії: Марина, Марфа («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Ольга («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Керубіно, Дорабелла («Весілля Фіґаро», «Так роблять усі жінки» В.-А. Моцарта), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Амнеріс, Азучена («Аїда», «Трубадур» Дж. Верді).

Літ.: Людкевич С. Вечір пісень і арій Гени Зарицької // Діло. 1938. № 80; 1939. № 261; Співає Є. Зарицька в Римській консерваторії // Наші дні. 1941. № 3; Витвицький В. Євгенія Зарицька // Свобода. 1959, 13 січ.; Лисенко І. Оповита легендою // КіЖ. 1994, 26 листоп.; Герман В. Євгенія Зарицька: Безсмертний спів у храмі Мельпомени // Слово Просвіти. 1998. № 10; Головащенко М. Євгенія Зарицька // УкрС. 2001. Спецвип.

М. І. Головащенко

Стаття оновлена: 2010