Зарицький Петро Анатолійович — Енциклопедія Сучасної України

Зарицький Петро Анатолійович

ЗАРИ́ЦЬКИЙ Петро Анатолійович (12. 06. 1957, с. Сокілець Козятин. р-ну Вінн. обл.) – поет. Чл. НСПУ (2004). Обл. літ.-мист. премія ім. М. Трублаїні (1988). Закін. Білоцерків. с.-г. ін-т (1980), Київ. ін-т політології та соц. упр. (1991). Перебував на комсомол. і парт. роботі. Від 2000 – зав. відділу г. «Вісник Козятинщини». Автор зб. інтим. і пейзаж. лірики «Біографія зернини» (О., 1988), «Кароліна» (2001), «Білий димар» (2007), «Діти чорноземів» (2008; усі – Вінниця). Більшість його творів оповідають про труднощі сучас. селян. життя.

Літ.: Рабенчук В. Поет і агроном в одній особі // ЛУ. 2009, 21 трав.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
А. М. Подолинний . Зарицький Петро Анатолійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15555 (дата звернення: 27.02.2021).