Зарицькі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зарицькі

ЗАРИ́ЦЬКІ – майстри художньої кераміки; подружжя. Євгенія Петрівна (23. 01. 1946, с. Заставці Монастирис. р-ну Терноп. обл. – 03. 09. 2006, м. Косів Івано-Фр. обл.). Чл. НСХУ (1979). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (1969; викл. В. Аронець, Г. Колос, О. Соломченко). Працювала 1969–96 на Косів. худож.-вироб. комбінаті. Оздоблювала керам. вироби рельєф. декором із рослин. мотивів. Створювала вази (на них декоративно відтворила квітучі рослини Карпат), куманці, свічники, плесканці, декор. тарелі та скульптури, сервізи, фігур. посуд. Застосовувала орнам. ліплення з рослин. мотивами. Не зважаючи на тяжку хворобу й ампутацію ніг, розписала комплекти кахлів на теми укр. нар. пісень про козаків, бджільництва, поезій Т. Шевченка.

Ярослав Іванович (05. 05. 1945, с. Затурин Підгаєц. р-ну Терноп. обл. – 28. 07. 1996, м. Косів). Чл. НСХУ (1975). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (1971; викл. В. Гавриш). Працював здебільшого спільно з дружиною, у якої навч. кераміки. Створював оригін. вироби, тонко відчуваючи форму. Учасники всеукр., всесоюз. і міжнар. мист. виставок від 1970. Персон. – у Коломиї (1978), Івано-Франківську (1980), Косові (1995).

Тв.: декор. композиції – «На полонині» (1969), «Олені» (1975), «Будьонівці» (1977), «Відпочинок» (1978); декор. таріль «30 років Перемоги» (1973); ваза «30 років Перемоги» (1977); чай. сервіз «Вечірні Карпати» (1977); свічники (1980-і рр.); кахлі для печі (2000–02).

Ю. І. Порох, І. С. Кочержук

Стаття оновлена: 2010