Заруба Анатолій Леонідович — Енциклопедія Сучасної України

Заруба Анатолій Леонідович

ЗАРУ́БА Анатолій Леонідович (19. 01. 1936, с. Червоне Поле Бердян. р-ну, нині Запоріз. обл. – 06. 10. 1994, с. Масандра Ялтин. міськради, АР Крим, похов. у м. Маріуполь Донец. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (1978). Закін. Літ. ін-т у Москві (1975). Писав рос. мовою. Дебютував 1961. Твори З. присвяч. металургам, сільс. трудівникам. Трагічно загинув.

Тв.: Отчие места: Стихи. 1974; Живите светло: Повесть, рассказы. 1975; Август в отчем доме: Рассказы и повести. 1981; Терпкий запах шалфея: Рассказы. 1984; Заветное окно: Рассказы, повести. 1986 (усі – Донецьк).

Літ.: Рогожкин А. «Обыкновенные люди» Анатолия Зарубы // Донбасс. 1985. № 4; Битюков И. Памяти А. Л. Зарубы // Азовсталец. 1994, 19 окт.; Анатолій Заруба [Некролог] // ЛУ. 1994, 20 жовт.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
А. В. Білоус . Заруба Анатолій Леонідович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15578 (дата звернення: 05.03.2021).