Зарубін Валентин Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зарубін Валентин  Іванович

ЗАРУ́БІН Валентин Іванович (30. 10 (11. 11). 1867, Харків – 15. 05. 1938, м. Земун, нині Сербія) – лікар-дерматовенеролог. Син І. Зарубіна. Д-р медицини (1897), проф. (1904). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1891), де й працював. 1894 повернувся до Харкова, працював в Ун-ті (з перервами): 1917–19 – зав. каф. системат. і клін. вчення про шкірні й сифілітичні хвороби; водночас від 1911 очолював каф. у Жін. мед. ін-ті. 1897–98 перебував у закордон. відрядженні з метою огляду наук. дерматол. і сифілідол. установ Відня й Парижа; 1899–1900 удосконалював знання у Бреслав. (нині Вроцлав, Польща) та Берн. ун-тах. 1904–08 – зав. каф. системат. і клін. вчення про шкірні й сифілітичні хвороби Новорос. ун-ту в Одесі. Від 1920 працював лікарем у м. Скоп’є (нині Македонія); у 1930-х рр. – у Белґраді, мав приватну лікар. практику. Один із засн. Харків. дерматол. і венерол. т-ва (1900). Наук. дослідж. з проблем сифілідології й дерматології.

Пр.: Коленный рефлекс при первой высыпи сифилиса // Медицина. 1892. № 43–47; К учению о слизевых (бокаловидных) клетках. Х., 1897; К гистологии sclerodermia circumscripta // Рус. журн. кожных и венерич. болезней. 1901. № 3, 4; Введение в курс кожных и венерических болезней. О., 1905; Лечение сифилиса 606-м препаратом Ehrlich’a // Рус. врач. 1910. Т. 9, № 40.

Літ.: Васильев К. К., Павлычева С. В., Ревенко С. И. Харьковский дерматовенеролог профессор В. И. Зарубин (1867–1938) // Вісн. Сум. ун-ту. Сер. Медицина. 2000. № 18.

ДА: Гос. арх. Одес. обл. Ф. 45, оп. 4, д. 1282.

К. К. Васильєв

Стаття оновлена: 2010