Засекречування інформації - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Засекречування інформації

ЗАСЕКРЕ́ЧУВАННЯ ІНФОРМА́ЦІЇ – встановлення обмежень у доступі до інформації шляхом надання грифу секретності відповідному документу, виробу чи іншому матеріальному носієві інформації. Відповідно до Закону України «Про державну таємницю» (1994) право на З. і. мають посад. особи, перелік яких затверджує кер. підпр-ва, установи або орг-ції, чия діяльність пов’язана з державною таємницею. Строк З. і., що залежить від ступ. секретності інформації, встановлює держ. експерт з питань таємниць. Він не може перевищувати: для інформації з грифом «особливої важливості» – 30 р., «цілком таємно» – 10 р., «таємно» – 5 р. Відлік строку засекречування ведуть від часу надання грифу секретності відповід. носієві інформації. Після закінчення встановленого строку З. і. його може продовжити держ. експерт з питань таємниць, а також Президент, Голова ВР або Прем’єр-міністр України з влас. ініціативи чи на підставі рішення ін. держ. експертів з питань таємниць. Громадяни та юрид. особи мають право внести посад. особам, які надали гриф секретності носієві інформації, вмотивовану пропозицію про розсекречування цієї інформації. Зазнач. посад. особи повинні протягом одного місяця дати громадянину чи юрид. особі письм. відповідь з цього приводу. Рішення про З. і. може бути оскаржене посад. особі вищого рівня, якій підпорядк. посад. особа, що надала гриф секретності відповід. носієві інформації. У разі незадоволення скарги громадянин або юрид. особа мають право оскаржити протиправні дії посад. осіб у суді.

В. О. Горобцов

Стаття оновлена: 2010