Заставна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заставна

ЗАСТА́ВНА – місто Чернівецької області, райцентр. Знаходиться на правобережжі Дністра, на р. Совиця, за 33 км від обл. центру. Пл. 10 км2. Насел. 8762 особи (2001, складає 93,9 % до 1989), переважно українці. Залізнична станція. За однією з версій, назву міста пов’язують із заставою, де з купців брали мито (у Галиц.-Волин. літописі згадується шлях від Василева до Чернівців, який пролягав повз зручне для переправи заболочене верхів’я Совиці), за ін. – зі ставками, що його оточували. У З. розкопано давньорус. городище 12–13 ст., на правому березі Совиці та в урочищах Базар і Вацків горб виявлено ранньослов’ян. поселення черняхів. культури. На Зх. і Пн. від З. – групи курганів. Під час археол. розкопок 1965 зібрано матеріали, які засвідчують існування на цій тер. поселення бл. 4 тис. р. тому, в епоху бронз. віку. Документально З. вперше згадується під 1589. У тогочас. грамоті зазначалося, що одне з володінь стольника Врінчана межує із З. Перебувала під владою Осман. імперії у складі Молд. князівства. 1637 половину З. купив Юрашкович. Ін. частина належала Матіяшу. Від 1774 – у складі Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1782 З. стала власністю Туркула. Вона тоді складалася із 196-ти дворів, у яких проживало 1035 осіб. 1831 у спадкоємців Туркула З. придбав Вартарасевич. 1844 засн. початк. школу. 1850 відкрито олійню з кінним приводом, згодом – водяний млин. У 19 ст. тут влаштовували щорічні ярмарки. Від 1905 – повіт. м-ко. На поч. 20 ст. функціонували філія т-ва «Руська бесіда» та муз.-хор. т-во «Заставнівський Боян». Розвитку економіки м-ка сприяло буд-во залізниці Веренчанка–Вікно. Після розпаду Австро-Угор. імперії у складі Пн. Буковини З. відійшла до Румунії. У роки 1-ї світ. війни неодноразово переходила з рук в руки. У лютому 1919 у З. запроваджено стан облоги, який румун. влада не знімала протягом 10-ти р. Від 1940 – місто УРСР. 1940–62 та від 1965 – райцентр. На поч. липня 1941 З. знову окуповано Румунією, у березні 1944 звільнено рад. військами. Нині на тер. міста працюють маслозавод, хлібозавод, комбікорм. з-д. У З. – заг.-осв. школа, г-зія, 3 дошкіл. заклади, ПТУ, філія Терноп. тех. ун-ту; центр. рай. лікарня та поліклініка; рай. Палац культури, 2 б-ки, дит. школа мист-в, кінотеатр. Виходить г. «Голос краю». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, УГКЦ, євангел. християн-баптистів та адвентистів сьомого дня. Серед видат. уродженців міста – фізик І. Шендеровський, акушер-гінеколог Н. Олійник, ортопед-травматолог В. Маколінець; письменник В. Тарнавський; засл. арх. УРСР О. Юрчук, живописець М. Івасюк.

Літ.: Михайловський В. І. Заставна: Путівник. Уж., 1983.

В. В. Барабащук, Д. В. Ганич, Л. П. Гольцов, І. С. Микитей

Стаття оновлена: 2010