Заставна Ірина Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заставна Ірина  Олександрівна

ЗАСТА́ВНА Ірина Олександрівна (07. 08. 1963, м. Шяуляй, Литва) – графік і живописець. Закін. Київ. худож. ін-т (1989; викл. М. Компанець, А. Чебикін, П. Чобітько). На твор. роботі. Учасниця всеукр., міжнар. мист. виставок від 1987. Персон. – у Києві (1995–96, 1998–99). Для творчості З. характерні декоративність, естетизм, провокативність постмодерну. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї історії України, галереях «Лавра» та «Ірена» (усі – Київ).

Тв.: серія «Іхтіологія» (1994–95); інсталяції – «По ту сторону», «Бесіди на вузенькому стільці» (обидві – 1993); живопис – «Неоплатонічна любов до китайського живопису» (1994), «Пейзаж із мушлею», «Двоє» (обидва – 1996), «Весняні прогулянки», «Знак» (обидва – 1997), «Самоспоглядання», «Дотики» (обидва – 2000), «Piano» (1995), «Червона парасолька», «Повчання жука» (обидва – 1996), «Діалог» (1997), «Рожевий фонтан» (1998), «Маленький спостерігач», «Гімназист» (обидва – 2004), «Дівчинка з крокодилом» (2006), «Пейзаж із пагорбами» (2007), «Стрілочник», «Ангел мій» (обидва – 2008), «Ближче до осені», «Хлопчик із равликом» (обидва – 2009), «Той, хто приносить рибу» (2010).

Літ.: Титаренко О. Меланхолійний Fishen, або Кілька слів про свободу: Буклет виставки. К., 1995.

О. А. Зяблюк

Стаття оновлена: 2010