Засулич Віра Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Засулич Віра  Іванівна

ЗАСУ́ЛИЧ Віра Іванівна (Засулич Вера Ивановна; 27. 07(08. 08). 1849, с. Михайловка, нині Смолен. обл., РФ – 08. 05. 1919, Петроград, нині С.-Петербург) – російська політична діячка, літературний критик. Закін. нім. пансіонат у Москві (1867). У 1869 заарешт. у С.-Петербурзі у зв’язку зі справою терорист. гуртка С. Нечаєва «Народна розправа». Перебувала на засланні у різних губерніях Рос. імперії. Від 1873 мешкала у Харкові, навч. на акушер. курсах. 1875–77 – на нелегал. становищі у Києві, де приєдналася до народниц. гуртка «пд. бунтарів». 24 січня (5 лютого) 1878 на знак протесту проти знущань над заарешт. революціонером Л. Ємельяновим здійснила замах на градоначальника С.-Петербурга Ф. Трепова. Після виправдання (судовий процес набув широкого розголосу) емігрувала до Швейцарії. Існує версія, ніби З. виконувала завдання спецслужб Великої Британії, провокуючи масові антидерж. терорист. акти у Рос. імперії. 1879 вступила у «Чорний переділ», на поч. 1880-х рр. відійшла від народництва, мешкала у Женеві. Перекладала праці К. Маркса й Ф. Енгельса, 1900–03 співпрацювала з В. Леніним у г. «Искра», «Заря». 1905 повернулася до С.-Петербурга. Перебувала в опозиції до більшовиків (створила меншовиц. коаліцію «Єдність»), негативно сприйняла переворот 1917, засуджувала узурпацію влади, репресії. Авторка низки літ.-крит. праць про Д. Писарєва, С. Степняка-Кравчинського, М. Добролюбова, М. Чернишевського, написаних з марксист. позицій.

Пр.: Вольтер: Его жизнь и лит. деятельность. С.-Петербург, 1893; 1909; Жан-Жак Руссо: Опыт характеристики его обществ. идей. С.-Петербург, 1898; Москва, 1923; Элементы идеализма в социализме. С.-Петербург, 1906; Революционеры из буржуазной среды. Петроград, 1921; Статьи о русской литературе. Москва, 1960; Избранные произведения. Москва, 1983.

Літ.: Федорченко Л. С. В. И. Засулич: Жизнь и деятельность. Москва, 1926; Добровольский Е. Н. Чужая боль: Повесть о Вере Засулич. Москва, 1978; Бурин С. Н. Судьбы безвестные: С. Нечаев, Л. Тихомиров, В. Засулич. Москва, 1994; Ніконова І. Революційний тероризм в Російській імперії і Україна (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). К., 2006.

С. М. Горбань

Стаття оновлена: 2010