Розмір шрифту

A

Засядька О. імені шахта

«ЗАСЯ́ДЬКА О. І́МЕНІ ША́ХТА» — під­приємство вуглевидобувної промисловості. На­зване на честь міністра вугільної промисловості СРСР О. Засядька. Роз­ташоване у Донецьку, в центральній частині Донецько-Макіївського геологічно-промислового ра­йону. У 1958 введено в екс­плуатацію як шахту «Вітка-Глибока», будівництво якої роз­почато 1949 за проєктом ін­ституту «Пів­денді­прошахт», з потужністю 1,2 млн т вугі­л­ля на рік на глибині 900–1400 м. Під час будівництва пройдено 3 стволи, встановлено світовий рекорд швидкості їхнього проходже­н­ня (у березні 1953 бригада І. Пилипенка освоїла 152,6 м ствола за місяць, за що його від­значено почесним зва­н­ням Героя Соціалістичної Праці та Ленінською премією). Вугі­л­ля видобували врубмашиною з конвеєром СКР-20. Згодом впроваджено комбайн «Донбас» із конвеєром СП-63 (видобуток вугі­л­ля становив 500 т за добу). 1959 видобуто 309,1 тис. т; 1960 — 618,6 тис. т; 1968 — 1215,6 тис. т вугі­л­ля. Після при­єд­на­н­ня шахт № 8 «Вітка» (1963) та ім. Ф. Кона (1969; згодом шахти-дільниці) — «Ша­хто­управлі­н­ня ім. О. Засядька» з проєктною потужністю 1,5 млн т на рік (у складі обʼ­єд­на­н­ня «Донецьквугі­л­ля»). 

1971 на дільниці № 1 впроваджено вуглевидобувний комплекс КМ-87Е; ша­хтою видобуто 1625,4 тис. т вугі­л­ля; у подальшому видобуток знижувався (1973 — 1540 тис. т; 1977 — 1515,3 тис. т; 1978 — 1228,8 тис. т; 1979 — 1244,6 тис. т). 1979, після зміни керівництва, роз­почато організаційно-технічну пере­будову під­приємства: впроваджено нові вугледобувні комплекси, прохідницькі комбайни, монорейкові доріжки, потужні вентилятори головного та місцевого провітрюва­н­ня, сейсмо­про­гноз та інші технічні заходи; збудовано додаткові вентиляційні стволи; реконстру­йовано АСК. Від­повід­но зросли обсяги видобутку вугі­л­ля: 1980 — 1557,3 тис. т; 1985 — понад 2 млн т; 1990 — 2311,6 тис. т; 1998 — понад 3 млн т; 2000 — понад 4 млн т. За до­строкове викона­н­ня зав­дань 11-ї пʼятирічки шахту нагороджено орденом Леніна (1985), а її директора від­значено зва­н­ням Героя Соціалістичної Праці (1986). 

Від грудня 1992 шахта — орендне під­приємство (у складі Фонду державного майна України). Роз­почато викори­ста­н­ня комплексів нового поколі­н­ня КД-90 в очисних вибоях (1995); впроваджено породонавантажувальну машину МПК-3 і комбайн П-110, бурильну установку фірми «Дейльманн Ханіель», 5-ланкове кріпле­н­ня КМП-5-АС, конвеєри СП-250 і -301 (1996). Одержуваний від дегазації шарів газ метан використовується як пальне для автомобілів. 

У 1-й половині 2000-х рр. уведено в екс­плуатацію нові вентиляторні установки та вакуум-насосні станції (для від­веде­н­ня газу метану); збудовано низку обʼєктів для під­вище­н­ня якості концентрату на центральній збагачувальній фабриці; роз­почато викори­ста­н­ня анкерів для кріпле­н­ня виробок; змонтовано комплекс багатоканатного під­йому; завершено рекон­струкцію дегазаційної системи та роз­почато промислове викори­ста­н­ня шахтного метану, з якого на спеціально побудованій когенераційній станції (12 блоків) виробляється електро­енергія та тепло для власних потреб (протягом 2005–09 отримано понад 550 млн кВт·год електро­енергії; за обсягами використовуваного метану станом на 2007 система не мала аналогів у світі). 

Фактично без зупине­н­ня видобутку вугі­л­ля побудовано нову шахту потужністю понад 4 млн т на рік. У складі орендного під­приємства — шахта та центральна збагачувальна фабрика «Київська» (при­єд­нана 1990). Також функціонує дочірнє під­приємство «Агрофірма “Шахтар”» — 23 сільськогосподарські філії (рослин­ництво, молочне і мʼясне скотарство, свинарство, конярство, птахівництво, вівчарство, рибництво та бджолярство), заводи з пере­робки сільськогосподарської продукції. «Шахта ім. О. Засядька» — одна з найбільших в Україні і, водночас, найнебезпечніша (характерні раптові викиди метану і вибухи вугільного пилу). На ній від­булися великі аварії із людськими жертвами: 24 травня 1999 (загинуло 50 шахтарів), 19 серпня 2001 (55 гірників), 31 липня 2002 (20 осіб), 20 вересня 2006 (13 гірників), 18 листопада (101 шахтар) та 2 грудня (5 рятувальників) 2007. 

Після остан­ньої аварії втрачено 60 % потужності під­приємства, 20 км виробок затоплено, річний видобуток вугі­л­ля скоротився до 1,5 млн т (2009). Використовуються всі прийнятні для умов шахти засоби без­пеки, ві­домі у світі. Власними силами під­приємства побудовано понад 2 тис. квартир для шахтарів. 5 працівників отримали зва­н­ня Героя Соціалістичної Праці, 2 — Героя України, 10 нагороджено орденом «За заслуги». Соціальна сфера: пансіонати «Сонячне камі­н­ня» в Криму та «Сосновий гай» у м. Святогірськ Донецької обл., Палац культури у Донецьку. Кількість працівників (2009) — бл. 7,6 тис. осіб. Керівники під­приємства: Г. Лозинський (1958–65), В. Середа (1965–79), Ю. Звягільський (дир. — 1979–92, ген. директор — 1992–2008, голова Ради орендарів — від 1992), В. Грязнов (директор — 1992–2002), І. Єфремов (директор — від 2002), П. Филимонов (ген. директор — від 2008).

Г. І. Ходос

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
10
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Підприємcтва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
15703
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
174
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 81
  • середня позиція у результатах пошуку: 9
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 9): 246.9% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Засядька О. імені шахта / Г. І. Ходос // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-15703.

Zasiadka O. imeni shakhta / H. I. Khodos // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2010, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-15703.

Завантажити бібліографічний опис

Добропіллявугілля
Підприємcтва  |  Том 8  |  2008
Ю. С. Мурований
Донбасантрацит
Підприємcтва  |  Том 8  |  2023
О. В. Лисенко
Красноармійське вугілля
Підприємcтва  |  Том 15  |  2014
А. Т. Єрьомін
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору