Засядько Олександр Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Засядько Олександр  Федорович

ЗАСЯ́ДЬКО Олександр Федорович (25. 08 (07. 09). 1910, м-ко Горлівка, нині місто Донец. обл. – 05. 09. 1963, Москва) – державний діяч, один з керівників вугільної промисловості СРСР. Герой Соц. Праці (1957). Держ. нагороди СРСР. Закін. Сталін. гірн. iн-т (нині Донецьк, 1935). З 14-ти p. працював учнем слюсаря на паровозоремонт. з-ді у м. Ізюм (нині Харків. обл.), згодом – слюсарем на шахтах Донбасу. Від 1935 – на кер. роботі у вугіл. пром-сті Донбасу та Підмоск. бас. 1943–47 – заст. наркома вугіл. пром-сті СРСР, заст. наркома буд-ва палив. підпр-в. Від 1947 – міністр вугіл. пром-сті зх. р-нів СPCP, від 1949 – міністр вугіл. пром-сті СРСР. Від січня 1958 – заст. голови Держплану СРСР, від березня 1958 – заст. голови РМ СРСР. 1960–62 – голова Держ. наук.-екон. ради РМ СРСР. Депутат ВР СРСР 2-го і 4–6-го скликань. У Київ. p-нi Донецька одна з шахт (див. Засядька О. імені шахта) i провулок названі його іменем.

Літ.: Топливно-энергетическая промышленность СССР. Москва, 1959; Засядько Александр Федорович: Некролог // Уголь. 1963. № 10; Мельников Н. В. Горные инженеры. Москва, 1974; Гончаров Н. Под колпаком у вождей: К 90-летию со дня рожд. // Трибуна. 2000, 6 сен.

Ж. П. Крижна, А. А. Петровська

Стаття оновлена: 2010