Затиркевич Іван Олександрович — Енциклопедія Сучасної України

Затиркевич Іван Олександрович

ЗАТИРКЕ́ВИЧ Іван Олександрович (11(23). 03. 1829, с. Болотниця, нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл. – 13(26). 07. 1902, там само) – письменник. Навч. на юрид. відділі Ніжин. ліцею (нині Черніг. обл.; 1844–51). Брав участь у Крим. війні 1853–56, зокрема в обороні Севастополя 1855. Один з організаторів урочистої зустрічі 3 травня 1861 в м. Орел (Росія) траур. процесії під час перевезення тіла Т. Шевченка в Україну. Перший відомий датов. вірш З. – «Злодій» (1844), напис. за зразком творчості Є. Гребінки. Автор низки вірш. обробок нар. легенд, переказів, анекдотів («Собача доля», «Дід і онук», «Чуже лихо»), проз. оповідань побут.-гуморист. характеру («Зозуля», «Хтодонт»), лірич. поезій рос. мовою («Просьба», «Дума», «Бастионный романс»). Творчість З. познач. впливом фольклору, етногр. колоритом.

Літ.: Грушевський М. Оден з Ніжинців // Зап. НТШ. 1912. Т. 109.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
Р. Ф. Кирчів . Затиркевич Іван Олександрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15714 (дата звернення: 01.03.2021).