Затіраха Нестор Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Затіраха Нестор Іванович

ЗАТІРА́ХА Нестор Іванович (13. 10. 1899, с. Новосілки Томашів. пов., нині Люблін. воєводство, Польща – 22. 04. 1980, с. Лошнів Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) – поет, громадський діяч. 1915 емігрував до Росії. Закін. 6-й кл. г-зії у Москві (1917). Повернувся 1918 на Холмщину. 1919 – в Армії УНР. 1924 вступив у КПЗУ, неодноразово був заарешт. за політ. діяльність. Належав до літ. об’єдн. «Горно» (Львів, 1929–33), друкувався у ж. «Вікна», «Західня Україна», «Знання», «Сяйво», укр. періодиці Канади, США, Чехо-Словаччини. Брав участь у Антифашист. конгресі діячів культури у Львові 1936. Під час акції «Вісла» пересел. до Лошнева, де працював у колгоспі. Поезії і спогади друкував у молодіж. обл. г. «Ровесник» (Тернопіль) та рай. часописах. Архів із рукописами творів і б-ка З. втрачені під час 2-ї світ. війни.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
Г. Й. Кушнерик, М. М. Ониськів . Затіраха Нестор Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15719 (дата звернення: ).