Затока
ЗАТО́КА — частина океану, моря чи озера, що заглиблюється в суходіл і має вільний водообмін з основною частиною водойми. У деяких випадках клімат. (мікроклімат.) особливості З. формують в ній специф. гідрол. режим поверхн. шару води. Історично склалося, що термін «З.» вживається також і на позначення частин Світ. океану із особл. гідрол. режимом (по суті, морів) — Гудзонова, Мексикан., Перська З. Іноді до різновидів З. відносять менші за розміром частини Світ. океану, що мають особл. гідрол. та гідробіол. режими і формують особл. тип узбереж — лимани, лагуни, бухти, фіорди, естуарії тощо.