Захарко Ірена Ізидорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Захарко Ірена  Ізидорівна

ЗАХА́РКО Ірена Ізидорівна (15. 09. 1949, с. Старий Яричів, нині Кам’янка-Бузького р-ну Львів. обл.) – співачка (лірико-колоратурне сопрано). Дружина В. Федотова. Засл. арт. України (1997), засл. діяч культури Польщі (1996). Лауреатка Міжнар. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Ташкент, 1977). Закін. Львів. консерваторію (1974; кл. Т. Карпатської). Відтоді – солістка Львів. ім. І. Франка, 1975–96 – Київ. ім. Т. Шевченка театрів опери та балету, від 1997 – Київ. муніцип. духового оркестру, з яким бере участь у муз. заходах Києва, зокрема підготувала і провела велику концертну програму «Вертайте музику душі» (1997). У камер. репертуарі – твори класиків та сучас. авторів, естрадна музика. Гастролі у США, Канаді, Німеччині, Нідерландах, Франції, Кореї, Греції. Брала участь у зйомках муз. фільмів: «Співає Ірена Захарко» (1983, реж. А. Савченко), «Наша сестра оперета» (1985, реж. Ю. Янкевич), «За покликом душі» (1996, реж. Я. Колонтарова; усі – «Укртелефільм»).

Партії: Єлизавета («Ярослав Мудрий» Г. Майбороди), Надія («Аскольдова могила» О. Верстовського), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Джільда («Ріґолетто» Дж. Верді), Кароліна («Таємний шлюб» Д. Чимарози), Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні), Софі («Вертер» Ж. Массне).

Г. А. Чубач

Стаття оновлена: 2010