Захаров Віталій Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Захаров Віталій  Федорович

ЗАХА́РОВ Віталій Федорович (29. 01. 1923, с. Омелянівка, нині Нижньогір. р-ну АР Крим – 15. 10. 2007, Київ) – правознавець. Канд. юрид. н. (1973), проф. (2003). Засл. діяч н. і т. України (2002). Закін. ВПШ при ЦК КПУ (1959) і Київ. ВШ Мін-ва охорони громад. порядку УРСР (1966). Перебував на військ. службі у авіац. навч. закладах (1941–47); на комсомол. і парт. роботах (1947–55); від 1962 – в органах внутр. справ: від 1965 – нач. УВС Крим. облвиконкому, від 1972 – нач. УВС Київ. міськвиконкому, від 1973 – заст. міністра внутр. справ УРСР – нач. УВС Київ. міськвиконкому; 1980–83 – нач. Київ. ВШ МВС СРСР; 1983–95 – на керів. посадах у спорт. т-ві «Авангард» й СП «Едлонд»; від 1995 – у Нац. академії внутр. справ України (Київ): від 1999 – проф. каф. адм. діяльності. Досліджував проблеми охорони громад. порядку, оперативно-розшук. діяльності та боротьби зі злочинністю. Гол. ред. ж. «Право та суспільство» (2004–06). Брав участь у підготовці «Міжнародної поліцейської енциклопедії» (т. 1–3, К., 2003–06).

Пр.: Актуальні проблеми адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку. 1973; Профілактика рецидивної злочинності. 1979; Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці рецидивної злочинності. 2000 (усі – Київ).

О. М. Джужа

Стаття оновлена: 2010