Захаров Євген Іларіонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Захаров Євген  Іларіонович

ЗАХА́РОВ Євген Іларіонович (29. 12. 1897 (10. 01. 1898), с. Талово, нині Воронез. обл., РФ – 06. 10. 1971, Сімферополь) – лікар-хірург. Батько О. Захарова. Д-р мед. н. (1947), проф. (1949). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди. Закін. Воронез. ун-т (1923). Працював лікарем. Від 1929 – у Військ.-мед. академії в Ленінграді (нині С.-Петербург); від 1951 – зав. каф. заг., згодом – шпитал. хірургії, 1952–64 – проректор з наук. роботи Крим. мед. ін-ту (Сімферополь). Вивчав проблеми лікування кардіоспазму з використанням методу трансплеврал. утворення нової кардії при її рубцевих структурах. Уперше застосував операцію єюногастропластики при резекції шлунка.

Пр.: В. А. Басов. 1812–1879. Выдающиеся деятели отечественной медицины. Москва, 1953; Тонкокишечная пластика при гастрэктомии и резекции желудка. Москва, 1962 (співавт.); Еюногастропластика при болезнях оперированного желудка. 2-е изд. Москва, 1970 (співавт.); Перемещение кардии и большого сальника в плевральную область при профузных кровотечениях из варикозно расширенных вен пищевода // Тр. Крым. мед. ин-та. Сф., 1970. Т. 2; Еюногастропластика с применением сшивающих аппаратов // Там само. 1971. Т. 47.

Літ.: Волобуєв М. М. Євген Іларіонович Захаров (До 100-річчя з дня народж.) // Пит. клін. медицини: Мат. наук.-практ. конф. хірургів, присвяч. 100-річчю з дня народж. проф. Є. Захарова. Сф., 1997.

Т. В. Кантур

Стаття оновлена: 2010