Захаров Матвій Васильович

Визначення і загальна характеристика

ЗАХА́РОВ Матвій Васильович (05(17). 08. 1898, с. Войлово, нині Твер. обл., РФ — 31. 01. 1972, Москва) — радянський військовий діяч. Маршал Рад. Союзу (1959). Професор (1948). Двічі Герой Радянського Союзу (1945, 1971). Герой Чехословач­чини (1970). Державні нагороди СРСР. Учасник воєн. дій 1918–20 та 2-ї світової війни. Закін. факультети по­стача­н­ня (1928) і оператив. (1933) Військ. академії ім. М. Фрунзе, Військ. академію Ген­штабу (1937). Під час більшов. пере­вороту 1917 брав участь у штурмі Зимового палацу в Петро­граді (нині С.-Петербург). У Червоній армії від 1918, зокрема від 1940 — нач­штабу Одес. військ. округу, від 1942 — нач­штабу Калінін., Резерв., Степового, 2-го Укр., Забайкал. фронтів. Зробив знач. внесок у планува­н­ня, під­готовку та проведе­н­ня Бєлгород.-Харків., Кіровогр., Корсунь-Шевченків., Уман.-Ботошан., Хінгано-Мукден. та ін. на­ступал. операцій. 1945–49 і 1963–64 — нач. Військ. академії Ген­штабу; 1949–52 — за­ступник нач. Ген­штабу з роз­відки; 1953–57 — командувач Ленінгр. військ. округу; 1957–60 — головнокомандувач Групи рад. військ у Німеч­чині; 1960–63 і 1964–71 — нач. Ген­штабу та перший заст. міністра оборони СРСР. Від 1961 — чл. ЦК КПРС. Під його наук. керівництвом написано низку праць з військ. теорії та історії, серед яких — «О на­учном подходе к руководству войсками» (1967), «50 лет Вооружен­ных сил СССР» (1968), «Финал» (1969), «Освобождение Юго-Восточной и Центральной Европы войсками 2-го и 3-го Украинских Фронтов (1944–1945)» (1970; усі — Москва). Прах З. роз­міщений у Кремлів. стіні на Красній площі.

В. С. Муха

Завантажити статтю