Захаров Юрій Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Захаров Юрій Васильович

ЗАХА́РОВ Юрій Васильович (26. 04. 1930, м. Благовєщенськ, нині Амур. обл., РФ – 19. 06. 2006, Миколаїв) – фахівець у галузі термодинаміки. Д-р тех. н. (1976), проф. (1977). Засл. діяч н. і т. УРСР (1983). Закін. Новосибір. ін-т інж. вод. транспорту (РФ, 1955), де відтоді й працював; від 1965 – у Нац. ун-ті кораблебудування (Миколаїв): від 1972 – зав. каф. судн. енергет. установок, від 1983 – зав. каф. кондиціонування та рефрижерації. Досліджував проблеми судн. енергетики.

Пр.: Использование атомной энергии на водном транспорте. Москва, 1965; Судовые холодильные установки: Учеб. Москва, 1967; Судовые установки кондиционирования воздуха и холодильные машины: Учеб. Ленинград, 1972; 1979; С.-Петербург, 1994; Малые холодильные установки и холодильный транспорт. Москва, 1978; Судовые энергетические установ- ки: Учеб. пособ. Ленинград, 1987 (співавт.).

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
А. Ф. Галь . Захаров Юрій Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15817 (дата звернення: 01.03.2021).