Захаров Яків Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Захаров Яків  Іванович

ЗАХА́РОВ Яків Іванович (20. 10. 1920, с. Богданівка, нині Пензен. обл., РФ – 17. 07. 2006, Луганськ) – письменник. Чл. НСПУ (1970). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. редактор. ф-т Військ.-політ. академії (Москва, 1951). Відтоді до 1963 працював кор. г. «Красная звезда» (Москва). Від 1977 – у Луганську. Писав рос. мовою на теми 2-ї світ. війни, зокрема про бойовий шлях 395-ї шахтар. дивізії, дружбу і взаємодопомогу її бійців

Тв.: Служили два суворовца: Очерк. Москва, 1960; Локоть друга: Очерк. Москва, 1963; В гарнизоне ракетном: Стихи. Москва, 1964; Без тебя не могу: Стихи. Свердловск, 1964; Звезды над ракетами: Стихи. Алма-Ата, 1968; Возвращение из неизвестности: Докум. повесть. Алма-Ата, 1972; Д., 1984; Судьбы солдатские: Очерки. Алма-Ата, 1979; Атакуют шахтеры: Докум. повесть. Д., 1980; На тревожных постах: Стихи. Д., 1987; Миусские высоты: Стихи. Д., 1987; Орден твоего отца: Очерки. Москва, 1988; Возвращение из неизвестности: Повести. Д., 1990; Тревоги дня: Стихи. Лг., 1993; У вершины века: Стихи. Лг., 1997; Верность: Стихи. Лг., 2000; Орбиты времени: Стихи. Лг., 2000; Шли к победе стахановцы фронта: Очерки. Лг., 2003; До победы и после: Стихи. Лг., 2006.

А. Г. Захарова

Стаття оновлена: 2010