Захарова Дарина Федорівна
Визначення і загальна характеристика
ЗАХА́РОВА Дарина Федорівна (10(22). 03. 1887, м. Єлисаветград, нині Кіровоград — 10. 05. 1963, Ленінград, нині С.-Петербург) — співачка (мецо-сопрано), педагог. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1910; кл. Г. Іванова-Смоленського). Солістка Маріїн. у С.-Петербурзі (згодом Петроград, 1910–18), Одес. (1918–19), Київ. (1919–33, з перервами), Харків. (1923–24, 1933–34), Бакин. (1924–26), Перм. (РФ, 1934–35), Ташкент. (1935–38) опер, Великого театру у Москві (1920–21). Від 1938 — викладач Горьков. муз. училища (нині Нижній Новгород, РФ). Від 1953 мешкала у Ленінграді. Виступала також як камерна співачка. 1912 записала кілька грамплатівок.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Настя («Тарас Бульба» М. Лисенка), Ваня («Життя за царя» М. Глінки), Лель, Любаша («Снігуронька», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Марфа, Марина («Хованщина», «Борис Годунов» М. Мусоргського), Графиня, Любов («Пікова дама», «Мазепа» П. Чайковського), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Амнеріс («Аїда» Дж. Верді), Ерда («Зиґфрід» Р. Ваґнера).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
