Захарченко Вадим Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Захарченко Вадим  Вікторович

ЗАХА́РЧЕНКО Вадим Вікторович (Захарченко Вадим Викторович; 19. 02. 1929, м. Новосибірськ, РФ – 02. 01. 2007, Москва) – російський актор. Засл. арт. РРФСР (1993). Закін. ВДІК (1953; викл. С. Герасимов, Т. Макарова). Працював у Театрі-студії кіноактора у Москві. У кіно від 1954. З. – майстер епізоду, характер. актор 2-го плану. З однаковим успіхом грав ролі бандитів та інтелігентів, набридливих сусідів та веселих попутників.

Ролі: у кіно – Прохор Зиков («Тихий Дон», 3 серії, 1957–58, реж. С. Герасимов), Горобчик («Зелений фургон», 1959, реж. О. Павловський), Слідчий («До мене, Мухтаре!», 1964, реж. С. Туманов), Халява («Вій», 1967, реж. К. Єршов, Г. Кропачов), Директор спортшколи («Тренер», 1969, реж. Я. Базелян), Уткін («Доля резидента», 1970; «Повернення резидента», 1982), Харитон («Загублена експедиція», 1975), Макс («Мідний ангел», 1984; усі – реж. В. Дорман), Опупков («І знову Анискін», 1977, реж. М. Жаров, В. Іванов), Завідувач магазину («Візит до Мінотавра», 1987, реж. Е. Урузбаєв), Андропов («Вбивство на Ждановській», 1992, реж. С. Мамілов), Казимир («Транзит для диявола», 1999, реж. В. Плотников).

Л. В. Череватенко

Стаття оновлена: 2010