Захарченко Валерій Стефанович — Енциклопедія Сучасної України

Захарченко Валерій Стефанович

ЗАХА́РЧЕНКО Валерій Стефанович (12. 04. 1941, Київ) – співак (баритон), педагог. Чоловік Г. Захарченко. Нар. арт. УРСР (1991). Закін. Київ. консерваторію (1970; викл. О. Гродзинський, О. Колодуб). Відтоді – соліст ансамблів пісні і танцю Прикарп. (Львів), 1973–76 – Київ. військ. округів; 1976–98 – «Київконцерту» (також кер. ансамблю «Кияни» при ньому); від 1998 – Нац. філармонії України (Київ). Водночас від 1994 – проф. Держ. академії керів. кадрів культури і мист-в (Київ). З. називають «справжнім українським майстром бельканто, гордістю національної школи вокального мистецтва». У репертуарі – твори композиторів-класиків і сучас. авторів (П. Майбороди, І. Шамо, О. Білаша та ін.), укр. нар. пісні, арії з опер («Наталка Полтавка» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Травіата» Дж. Верді). Гастролі в Україні та за кордоном.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
Г. В. Куляба . Захарченко Валерій Стефанович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15836 (дата звернення: 04.03.2021).