Захарчишин Ярослав Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Захарчишин Ярослав  Миколайович

ЗАХАРЧИ́ШИН Ярослав Миколайович (03. 08. 1927, с. Дроздовичі, нині Городоц. р-ну Львів. обл.) – художник декоративного мистецтва. Чл. НСХУ (1967). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1954; викл. В. Манастирський, Р. Сельський). Викладав у Миргород. керам. технікумі (Полтав. обл., 1954–56) та Львів. дит. худож. школі (1957–63). У галузях худож. кераміки, монум. живопису створив анімаліст. статуетки, фігурні посудини, мозаїки, барельєфи, погруддя, світильники. Учасник всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1963.

Тв.: керам. скульптури – «Зубр» (1963; 1972), «Віл» (1964), «Кінь», «Буйвол» (обидві – 1967), «Бізон» (1971); фігурні посудини – «Баран круторогий» (1965), «Козел» (1967); декор. пласти – «Лілея», «Перебендя» (обидва – 1964), «Леся Українка»; мозаїки – «Ласкаво просимо», «Щасливої дороги» (обидві – 1965; стели при в’їзді в м. Павлоград Дніпроп. обл.); барельєф «Сільське господарство» (1970; стела при в’їзді у м. Свєтлоград Ставроп. краю, РФ); погруддя В. Леніна (1970); світильники – для головпоштампу та міськради Львова (1975).

О. М. Голубець

Стаття оновлена: 2010