Зелінська Євгенія Данилівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зелінська Євгенія Данилівна

ЗЕЛІ́НСЬКА Євгенія Данилівна (псевд. – Стефка; 18. 02. 1919, с. Рудне, нині смт Львів. міськради – 20. 05. 2005, с. Зимна Вода Пустомитів. р-ну Львів. обл., похов. у смт Рудне) – учасниця національно-визвольного руху. Закін. г-зію сестер-василіянок у Львові (1935), навч. у Торг. вищій школі, співпрацювала з т-вом «Просвіта». 1938 стала чл. ОУН і виїхала в Карпат. Україну для підтримки її боротьби за самостійність (була особистим секр. президента А. Волошина, готувала матеріали для г. «Наступ»). Після ліквідації Карпат. України 1939 емігрувала до Німеччини. В ОУН(м) виконувала обов’язки зв’язкової Олега Ольжича, від 1943 – в організац. підпорядкуванні референта пропаганди Львів. крайового проводу ОУН(м) К. Мельника. У травні 1944 заарешт. ґестапо й ув’язнена у концтаборі, через рік звільнена амер. військами. 1946 повернулася в Рудне й відновила співпрацю з підпіллям. 22 жовтня 1948 заарешт. співроб. Мін-ва держ. безпеки СРСР, 23 квітня 1949 на підставі лише влас. свідчень засудж. до 10-ти р. таборів. Звільнена 1955. Від 1968 (через заборону поселитися на батьківщині) мешкала у Черкасах, від 1993 – у с. Зимна Вода. Реабіліт. 1991.

Літ.: Лозинська І. Пам’яті друга // Володимир. дзвони. 2005. №7(43).

ДА: Арх. упр. СБУ у Львів. обл., спр. П-11796.

Ю. Д. Зайцев

Стаття оновлена: 2010