Зелінський Анатолій Борисович — Енциклопедія Сучасної України

Зелінський Анатолій Борисович

ЗЕЛІ́НСЬКИЙ Анатолій Борисович (08. 03. 1935 (за паспортом – 1936), Одеса) – піаніст, клавесиніст, педагог. Канд. психол. н. (1987), доц. (1987). 1-а премія Респ. конкурсу камер. ансамблів (Київ, 1977; у складі ансамблю «Відродження» Одес. філармонії). Закін. Одес. консерваторію (1960; викл. Л. Ґінзбурґ). Відтоді – зав. фортепіан. відділу та муз.-теор. дисциплін Луцького муз. уч-ща. Від 1963 – в Одес. муз. академії: від 1991 – проф. каф. спец. фортепіано. Водночас 1959–92 працював у складі камер. оркестру «Солісти Одеси», 1971–86 – Одес. філармонії. У репертуарі – твори Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена, В.-А. Моцарта, С. Рахманінова, Е. Ґріґа. Гастролі у країнах СНД та Німеччині. З. також займається реставрацією клавіш. інструментів.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
Ю. Б. Дикий . Зелінський Анатолій Борисович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15906 (дата звернення: 08.03.2021).