Зелінський Микола Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зелінський Микола Дмитрович

ЗЕЛІ́НСЬКИЙ Микола Дмитрович (25. 01 (06. 02). 1861, м. Тирасполь Херсон. губ., нині Молдова – 31. 07. 1953, Москва) – хімік-органік. Акад. АН СРСР (1929). Ленін. премія (1934). Сталін. премія (1942, 1946, 1948). Герой Соц. Праці (1945). Закін. Новорос. ун-т (Одеса, 1884). У наступ. році був відряджений за кордон, де працював у Ляйпцизі в Й. Вісліценуса та в Ґеттінґені (обидва – Німеччина) у В. Меєра. 1889 захистив магістер. (1891 – доктор.) дис. та був зарахований приват-доц. Новорос. ун-ту, де викладав курс заг. хімії. 1893–1953 з перервою (1911 звільнився з групою вчених на знак протесту проти реакц. політики міністра нар. освіти) – проф. Моск. ун-ту. 1911–17 – зав. каф. Петрогр. політех. ін-ту (нині С.-Петербург) та дир. Центр. лаб. Мін-ва фінансів. 1935 брав участь в орг-ції Ін-ту органіч. хімії АН СРСР (від 1953 названо його іменем), в якому очолював низку лаб. Дослідж. у галузі хімії тиофену, стереохімії органіч. двооснов. кислот, електропровідності у невод. розчинах, хімії амінокислот та хімії вуглеводнів і органіч. каталізу. Був першим хіміком, який вивчав Чорне море. 1895–97 вперше синтезував низку циклопентан. і циклогексан. вуглеводнів, що стали еталонами для вивчення хім. складу нафт. фракцій. 1911 створив вугіл. протигаз (співавт.).1934 відкрив реакцію гідрогенолізу циклопентан. вуглеводнів з перетворенням їх в алкани у присутності платинованого вугілля і надлишку водню (реакція З.). Один з організаторів Всесоюз. хім. т-ва ім. Д. Менделєєва. Серед представників наук. школи З. – О. Баландін, С. Казанський, С. Намьоткін, О. Несмєянов, В. Челінцев, М. Шуйкін, М. Шилов, М. Плате.

Пр.: Избранные труды. Москва; Ленинград, 1941. Т. 1–2; Собрание трудов. Москва, 1954–60. Т. 1– 4.

Літ.: Чумаков Ю. І. Знаменитий радянський хімік (До 100-річчя з дня народж. акад. М. Зелінського) // Наука і життя. 1961. № 2; Богатский А. В. и др. Зелинский Н. Д. Страницы жизни и творчества. Кишинев, 1976.

В. Я. Чирва

Стаття оновлена: 2010