Земельний банк гіпотечний - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Земельний банк гіпотечний

ЗЕМЕ́ЛЬНИЙ БАНК ГІПОТЕ́ЧНИЙ – український акціонерний банк. Засн. 1910 у Львові з метою підтримки укр. селянства за допомогою вигідного і дешевого кредиту на основі іпотеч. позик. Мав філію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). Банк надавав довготермінові позики (до 50-ти р.) під заставу землі (іпотеки) та нерухомого майна (будинків). Серед ініціаторів його створення – митрополит Андрей Шептицький, К. Чехович, Т. Войнаровський, М. Василько, Є. Олесницький, Я. Кулачковський, К. Левицький, С. Смаль-Стоцький. Вони випустили 2500 акцій по 400 крон кожна. Укр. насел. розкупило їх і таким чином утворився осн. капітал банку в 1 млн австр. крон. 91 т-во придбало 645 акцій на суму 258 тис. крон. Таким чином ці т-ва склали вагому групу серед акціонерів і отримали змогу впливати на діяльність З. б. г. Найбільші акціонери: митрополит Андрей Шептицький, т-во «Дністер» (по 100 акцій), Крайовий союз кредитовий, «Нар. торгівля», Т. Соловій (по 25 акцій). Банк швидко розвивався – вже в перші роки селянам видано на поліпшення госп-ва, придбання землі, сплату боргів довготермінові позики на суму бл. 5 млн крон (надавали і короткотермінові позики). Укр. селяни ставились до банку з великою довірою, його акціонерами було багато укр. землевласників, торговців і промисловців. З. б. г. проводив широкі кредитні операції під заставу землі та нерухомого майна, випускав векселі, організовував інвестиції у різні торг.-пром. кооп. підпр-ва. Він став осн. джерелом кредиту для зх.-укр. торг. і вироб. сфер, кооп. установ. Кредитами користувалися й заможні селян. госп-ва (брали позику на суму понад 400 крон). Протягом року банк проводив бл. 350–400 таких операцій. Високі темпи його розвитку призупинила 1-а світ. війна. З розгортанням бойових дій у Галичині З. б. г. евакуйовано до Відня. Через рік він повернувся до Львова, однак війна і застій в економіці не сприяли його діяльності. 1917 осн. капітал З. б. г. підвищено до 1,5 млн, 1920 – до 5 млн крон. Він брав участь у заснуванні укр. кооп. спілки «Товарообмін» для торгівлі з УНР (1918), Сх.-австр. буд. союзу для повоєн. відбудови Галичини, торг.-пром. спілки «Титан» для експлуатації лісів і деревооброб. промислу та ін. 1918 З. б. г. надав 300 тис. крон для продовол. забезпечення укр. війська, понад 400 тис. крон – для виплати допомоги укр. урядовцям, 1,6 тис. крон – для студентів торг. навч. закладів. Він співпрацював із банками майже усіх зх.-європ. країн і США. Під час екон. кризи 1929–32 З. б. г. не виплачував акціонерам дивіденди, зменшились його активи та пасиви, але він не збанкрутував і залишався найбільшою укр. банків. установою у краї. Дир. – О. Кульчицький (1910–30), В. Сінгалевич (1930–39). Зі встановленням рад. влади у Зх. Україні 1939 банк ліквідовано, а його майно націоналізовано.

Літ.: Наш єдиний банк, «Земельний банк гіпотечний» // Календар т-ва «Просвіта». 1926. № 573; Загальні збори Земельного банку гіпотечного у Львові // Діло. 1939, 9 трав.; Банки Львова: минуле і сучасне. Л., 2002; Швець В. Перший український іпотечний банк у Львові // Львів. нумізмат. зап. 2004. № 1.

З. М. Комаринська

s="avtor">З. М. Комаринська

Стаття оновлена: 2010