Земельні ресурси - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Земельні ресурси

ЗЕМЕ́ЛЬНІ РЕСУ́РСИ – землі, які використовують у різних галузях народного господарства. Є гол. природ. ресурсом держави. Оцінюють З. р. за розмірами території, кліматом, гідрол. умовами, рельєфом, рослинністю, якістю ґрунт. покриву.

За територією та якістю З. р. Україна належить до найбагатших країн Європи (60 % ґрунт. покриву – чорноземи). Із заг. площі земельного фонду України понад 70 % займають с.-г. угіддя, їх розораність становить 77,9 % (32 433,7 тис. га). Розораність території за ґрунт.-клімат. зонами: Степу – 62,8 %, Лісостепу – 60,2 %, Полісся, Передкарпаття та Закарпаття – 35,7 %. На одного жителя України припадає 0,82 га с.-г. угідь і 0,65 га ріллі, у Європі відповідно 0,44 та 0,25 га. Середня розораність території України становить 53,9 %. Ліси та ін. лісовкриті землі, під внутр. водами й відкриті заболочені землі, які умовно перебувають у природ. стані, – 24,6 %, природні корм. угіддя (сіножаті й пасовища) – 19 %, що значно менше, ніж у розвинених країнах Європи. Загалом сприятливі для землеробства ґрунт.-клімат. умови ускладнюють простор. строкатість родючості ґрунтів, їх водний режим та не зовсім вдале співвідношення кліматотвор. і продуктив. земел. угідь (надмірна розораність території, недостатня частка природ. корм. угідь, низька питома вага лісів, надмірне осушення боліт), що зумовлює розвиток деградац. процесів. Найвагомішою причиною зниження продуктивності З. р. є водна і вітрова ерозії. Пл. еродованих ґрунтів 13,3 млн га, з них 4,5 млн га змитих, 68 тис. га – без гумус. горизонту. Значно нижчу родючість мають кислі (бл. 10 млн га, зокрема 4,4 млн га орних), засолені (2 млн га), солонцеві та солонцюваті (1,7 млн га), перезволожені та заболочені (3,7 млн га) ґрунти. Обмежена придатість властива ґрунтам, забрудненим радіонуклідами, пестицидами та важкими металами. Заг.-держ. заходами на найближчу перспективу передбачено вдосконалення структури земел. угідь, створення служби охорони земель, вилучення з інтенсив. обробітку деградованих і малопродуктив. земель, розширення площ природ. корм. угідь та лісів, що має стати передумовою сталого с.-г. вироб-ва.

Літ.: Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: У 3 ч. К.; Чц., 1999; Статистичний бюлетень. К., 2009.

Г. А. Мазур

Стаття оновлена: 2010