Земельно-ресурсний потенціал - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Земельно-ресурсний потенціал

ЗЕМЕ́ЛЬНО-РЕСУ́РСНИЙ ПОТЕНЦІА́Л – 1) сукупна продуктивність усіх використовуваних або тих, що можуть бути використані, земельних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їхній сукупній суспільній вартості; найважливіша складова природно-ресурсного потенціалу; 2) здатність земельних ділянок продукувати певну господарську продукцію або бути просторовим базисом життєдіяльності суспільства у конкретних соціально-економічних та історичних межах способів і форм використання земель. Основа З.-р. п. – с.-г. угіддя, що становлять понад 70 % площі земельного фонду України. Потенційна продуктивність земел. ресурсів характеризує максимально можливу ефективність використання їх з погляду господарювання в цілому, яка теоретично може бути досягнута вже на сучас. етапі розвитку продуктив. сил при забезпеченні оптимал. відповідності між фактич. структурою землекористування та історично сформованою специфікою місц. природно-екон., соц. та ін. умов. Основою екон. оцінки З.-р. п. є величина середньоріч. ефекту від його використання. Потенціал земел. ресурсів України визначено як результат заг. екон. оцінки всіх с.-г. угідь, здійсненої в єдиній системі земельного кадастру. Його відображають узагальнюючим показником оцінки – серед. величиною валової продукції з 1 га, помноженою на площу с.-г. угідь країни. Аналіз та оцінка З.-р. п. України мають важливе значення для формування природно-вироб. комплексів, визначення оптимал. галузевої структури регіонів, обґрунтування заходів рац. природокористування та охорони земел. ресурсів.

Літ.: Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. К., 1999; Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: У 3 ч. К.; Чц., 1999.

В. П. Руденко, С. О. Осипчук

Стаття оновлена: 2010