Землеробство зрошуване - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Землеробство зрошуване

ЗЕМЛЕРО́БСТВО ЗРО́ШУВАНЕ – комплекс агротехнічних, меліоративних і організаційно-господарських заходів з інтенсивного сільськогосподарського використання зрошуваних земель. З. з. можливе за умов функціонування спец. інж. інфраструктури – зрошувальної системи, яка забезпечує подачу в кореневміс. шар ґрунту необхід. кількості води у відповід. час, а також відведення її надлишків (дренаж). Одним з осн. елементів З. з. є сівозміна. При оптимізації сівозмін враховують можливості забезпечення с.-г. культур полив. водою відповідно до науково обґрунтованого режиму зрошення у найпосушливіші роки. Режим зрошення, крім погод. умов, визначають біол. особливості с.-г. культур, а також технологія і техніка поливу. Сума полив. норм є зрошувал. нормою, а її величина, середньозважена по культурах сівозміни, – груповою зрошувал. нормою. Остання з урахуванням втрат полив. води на випаровування і фільтрацію є груповою потребою води для зрошення. Її кількість зменшується з підвищенням коефіцієнтів корис. дії зрошувал. каналів, полив. техніки і поля. Для зменшення витрат води на полі застосовують спец. способи обробітку ґрунту, які передбачають неглибоку і безполицеву оранку в поєднанні з післяжнив. лущенням і передпосів. культивацією, на важких ґрунтах – з щілюванням. Разом з обробітком ґрунту вносять мінерал. і орган. добрива. У З. з. з ефективністю можна застосовувати значно більші (у 2–2,5 раза) норми внесення добрив. Серед меліорат. заходів, які використовують у З. з., – хім. меліорація ґрунтів і підготовка полив. води, а також штуч. дренаж. Хім. меліорація ґрунтів полягає у внесенні на поверхню землі або в орний шар мінералів, що містять гіпс, завдяки чому в ґрунт. поглинал. комплексі, який визначає родючість земель, натрій замінюється кальцієм. Це запобігає негатив. процесам, які призводять до осолонцювання земель, виникнення соди, токсич. для рослин. Підготовка полив. води полягає у її очищенні від токсич. для рослин солей і хім. сполук, а також збагаченні корис. речовинами, напр., кальцієм, елементами живлення, засобами захисту рослин від шкідників. Штуч. дренаж дає можливість інтенсивно використовувати зрошув. землі завдяки оптимізації водно-сольового режиму ґрунтів. Він суттєво знижує інтенсивність випаровування ґрунт. вод у зону аерації, що попереджує накопичення у кореневміс. шарі токсич. солей. Для захисту зрошув. земель від водної та вітрової ерозій використовують контурно-меліорат. орг-цію територій, осн. ознакою якої є спец. обробіток ґрунту з урахуванням особливостей рельєфу, сівозмін, травостою і ліс. насаджень. Інтенсивно розвивається ландшафтно-меліорат. система землеробства, що базується на застосуванні природ. меліорат. властивостей агроландшафтів, зокрема їх здатності поліпшувати водний і тепловий режими с.-г. полів різної просторової експозиції, захищених лісосмугами і водоймами. Така система дає можливість економити водні та енергет. ресурси, має високу екол. надійність, створює умови для формування біорізноманіття. Організац.-госп. заходи у З. з. полягають у механізмі ведення с.-г. вироб-ва. З. з. порівняно зі звичайним є витратнішим, але й прибутковішим, зокрема завдяки зниженню ризиків від негатив. впливу на врожай погод. умов. З. з. доцільно займатися відносно великим госп-вам з площею орних земель бл. 3 тис. га, з яких зрошують 40–70 %. Мін. площа зрошув. поля з однією с.-г. культурою повинна дорівнювати питомій продуктивності обраних технології і техніки поливу. Зрошення потребує також внесення великої кількості мінерал. і орган. добрив, спец. сортів культур з високою потенцій. врожайністю, яку забезпечує елітне насіння або насіння першої репродукції, додатк. коштів на придбання та обслуговування полив. техніки, сплату за електроенергію і паливо-мастил. матеріали, ремонт інж. інфраструктури внутр.-госп. зрошувал. системи.

Вагомий внесок у розроблення методів і технологій ведення З. з. зробили С. Балюк, С. Лисогоров, М. Ромащенко, О. Собко, В. Ушкаренко, Д. Шапошников.

Літ.: Лисогоров С. Д. Зрошуване землеробство. 1965; Окультуривание солонцовых почв. 1984; Ушкаренко В. О. Зрошуване землеробство: Підруч. 1994; Наукові основи землеробства в умовах недостатнього зволоження. 2001; Балюк С. А., Ромащенко М. І. Наукові аспекти сталого розвитку зрошення земель в Україні. 2006 (усі – Київ).

Ю. О. Михайлов

Стаття оновлена: 2010