Крисаченко Павло Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крисаченко Павло Анатолійович

КРИСАЧЕ́НКО Павло Анатолійович (11. 02. 1949, Київ) – графік, живописець. Син А. Крисаченка та Н. Кри­саченко-Іванової, брат М. Крисаченка. Чл. НСХУ (1995). Закін. Київ. вечір. ф-т Укр. полігр. ін-ту (1983; викл. Б. Валуєнко, О. Мікловда, Ф. Юр’єв). Працював 1971–75 у Респ. спец. наук.-ре­­ставрац. упр. пам’яток історії та культури; від 1975 – у київ. вид-вах «Дніпро», «Молодь» (1985–92 – ст. ред.), «Спалах», «Освіта», «Веселка» та ін. Персон. виставка – у Києві (2012). Автор іл. до творів укр. і зарубіж. класиків, портретів, ікон, пейзажів, жанр. полотен з історії Київ. Русі, України, ескізів укр. держ. нагород. Співавтор картин «Прихід українців до Хрис­та», «Хрещення на Дніпрі» (Музей мормонів у м. Солт-Лейк-Сіті, США), «Розенбаум – меценат Му­зею голокосту “Бабин Яр”», роз­пису церкви Пресвятої Богоро­диці у с. Пологи Васильків. р-ну Кіровогр. обл. (усі – 1999). Окре­мі роботи зберігаються у Музеї книги і друкарства України (Київ).

Тв.: графіка – оформлення кн. «Сріб­на креш» О. Ніколаєвської (1987), «Гілочка калини червоної» А. Соломки (1988), «Бояриня» Лесі Українки (1991), «Грішник без покаяння» В. Авраменка (1992), «Гетьман Петро Сагайдачний» Д. Яворницького (1993), «Отрута для княгині» Р. Іванченко (1995; усі – Київ), зб. новел В. Стефаника (Дн., 2006); жи­вопис – «Олеся» (2000), «Св. Сергій Ра­донезький» (2003), «Олександра» (2010).

Літ.: Онищенко О. Художник, який вразив Хоупа і відзначив Путіна // Укра­їна молода. 2008, 26 черв.

О. В. Онищенко

Статтю оновлено: 2014