Землячка Розалія Самійлівна
ЗЕМЛЯ́ЧКА Розалія Самійлівна (справж. — Залкінд; псевд.: Самойлова, Демон, Осипів; 20. 03(01. 04). 1876, Київ — 21. 01. 1947, Москва) — більшовицька діячка. Державні нагороди СРСР. У рев. русі від 1893. У 1896 вступила до РСДРП. Відтоді працювала у марксист. організації в Києві (чл. місц. комітету РСДРП). 1898 заарешт., була увʼязнена у тюрмах Києва, Москви, С.-Петербурга, на засланні в Сибіру. Від 1901 — агент нелегал. марксист. г. «Искра» в Одесі та Катеринославі (нині Дніпропетровськ). Делегатка 2-го (1903) та 3-го (1905) зʼїздів РСДРП. 1905 — секр. Моск. комітету РСДРП. Брала активну участь у рев. подіях 1905–07 і більшов. перевороті 1917 у Москві. 1918 — комісар Пн.-Двін. стрілец. бригади, 1919–20 — нач. політвідділів 8-ї і 13-ї армій. Після захоплення Крим. п-ва Червоною армією в листопаді 1920 признач. секр. Крим. обкому РКП(б). Разом з угор. комуніст. діячем Б. Куном організувала масові розстріли білогвардійців, представників духовенства, дворянства, інтелігенції та ін., які повірили в обіцяну більшовиками амністію і не евакуювалися разом із армією П. Врангеля (загалом понад 100 тис. осіб). Вирізнялася особл. жорстокістю, особисто виконувала смертні вироки. Від 1922 — на парт. і держ. роботах у Москві. Авторка тенденцій. спогадів про В. Леніна. Прах З. розміщений у Кремлів. стіні на Красній площі.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 