Зенкевич Павло Болеславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зенкевич Павло Болеславович

ЗЕНКЕ́ВИЧ Павло Болеславович (Зенкевич Павел Болеславович; 27. 07. 1886, Полоц. губ., нині Білорусь – 1942) – російський перекладач, театральний діяч. Навч. в Ун-ті, Консерваторії, закін. театр. школу в С.-Петербурзі. Працював актором у Вільно (нині Вільнюс), Батумі (Грузія), Ростові (нині Ростов-на-Дону, РФ), Москві, Одесі, Херсоні; писав музику для вистав, драм. інсценізації. Від 1921 – у Москві. У 20–30-і рр. переклав низку творів укр. письменників: М. Куліша (п’єси «Вічний бунт», «97», «Комуна в степах», «Прощай, село», «Закут», «Маклена Ґраса», «Народний Малахій», «Патетична соната», «Отак загинув Гуска»), І. Микитенка (п’єси «Бастилія божої матері», «Справа честі», «Диктатура», «Дівчата нашої країни», «Дні юності», «Світіть нам, зорі», «Соло на флейті», роман «Ранок»), Ю. Яновського (романи «Вершники», «Майстер корабля», «Чотири шаблі», оповідання «Мамутові бивні», «Роман Ма», «Туз і перстень», п’єси «Дума про Британку», «Завойовники» та ін.), Остапа Вишні, А. Головка, О. Гаврилюка, І. Дніпровського, М. Йогансена, О. Копиленка, О. Корнійчука, Г. Косинки, Я. Мамонтова, П. Панча, І. Сенченка, С. Скляренка, Ю. Смолича та ін. Репрес. 1936 за звинуваченням в участі «групи укр. націоналістів», засудж. до 5-ти р. ув’язнення. Покарання відбував на Колимі (РФ). Реабіліт. 1956.

Літ.: Смолич Ю. На ниві великого братерства // ЛУ. 1966, 27 трав.; Дейч О. Друг української літератури // КіЖ. 1966, 2 черв.; Полотай А. М. Матеріали українських письменників в архіві П. Б. Зенкевича // РЛ. 1969. № 1.

А. М. Полотай

Стаття оновлена: 2010