ЗЕРНО́В Сергій Олексі­йович (Зернов Сергей Алексеевич; 29. 05 (10. 06). 1871, Москва — 22. 02. 1945, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський гідробіо­лог. Батько К. Зернової. Професор (1914), академік АН СРСР (1931). Закін. Моск. університет (1895). Під час навч. 1890–94 очолював прісноводну біол. станцію на оз. Глибоке (нині Моск. обл.); після закінче­н­ня Університету працював у зоол. музеї при ньому. 1897 заарешт. за звинуваче­н­ням у злочин. агітації, висланий на 2 р. у м. Малмиж Вʼятської губ. (нині Кіров. обл., РФ). Після звільне­н­ня працював у Криму: 1899–1902 — хранитель природн.-істор. музею Таврій. губерн. земства у Сімферополі; 1902–14 — зав. Севастоп. біол. станції. За моно­графію «К во­просу об изучении жизни Черного моря» (1913), що стала першою дис. на екол. тематику в Росії, отримав ступ. магістра зоології у Моск. університеті. Від 1914 — у Тимірязєв. с.-г. академії (Москва): засн. і до 1931 — зав. першої в Росії каф. гідробіо­логії, 1917–30 — директор, 1923 — організатор та до 1931 — декан робітн. рибогосп. факультету (1930 реорганіз. в Ін­ститут рибної промисловості та господарства); водночас 1924 — засн. і до 1931 — завідувач кафедри гідробіо­логії Моск. університету. 1922 заснував та очолював Товариство дослідників води і його життя, реорганіз. згодом у гідробіол. секцію Моск. товариства дослідників природи. 1931–45 — директор Зоол. ін­ституту АН СРСР у Ленін­граді, при якому створив гідробіол. від­діл, водночас 1931–41 — керівник Севастоп., від 1936 — Мурман. (РФ; також засн.) біол. станцій. Відп. ред. «Зоологического журнала» (від 1938). Основоположник гідробіо­логії в Росії, засн. її екол. напряму. Досліджував планктон, фауну, біо­ценози Чорного моря, в пн.-зх. частині якого від­крив скупче­н­ня водоростей філофори (т. зв. філофорне поле Зернова), що дало змогу організувати пром. виробництво йоду. Автор під­ручника «Общая гидробиология» (Москва; Ленин­град, 1934; 1949).