Зєлінський Тадеуш-Стефан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зєлінський Тадеуш-Стефан

ЗЄЛІ́НСЬКИЙ Тадеуш-Стефан 02(14). 09. 1859, с. Скрипчинці Канів. пов. Київ. губ., нині Корсунь-Шевченків. р-ну Київ. обл. – 08. 05. 1944, с. Унтершондорф, нині Шондорф-ам-Аммерзее, Баварія, Німеччина) – мовознавець, історик античності, релігієзнавець, перекладач. Дійс. чл. С.-Петербур. (1893), Польс. (1907), Бавар., Британ., Париз., Румун. АН. Вивчав стародавню історію та класичну філологію у Ляйпциз. ун-ті (Німеччина, 1876–80, ступ. д-ра), де також відвідував рос. філол. семінар; здав магістер. екзамен у С.-Петербур. ун-ті (1883); захистив доктор. дис. про жанри аттич. комедії у Дерпт. ун-ті (нині м. Тарту, Естонія; 1887). Відтоді – у С.-Петербур. ун-ті: екстраординар., 1890–1922 – ординар. проф. каф. класич. філології, водночас 1906–08 – декан істор.-філол. ф-ту; 1922–39 – у Варшав. ун-ті: зав. 2-ї каф. класич. філології, від 1935 – почес. проф. Досліджував вплив давньогрец. і рим. культур та релігій антич. світу на європ. культуру наступних епох. Інтерпретатор і популяризатор антич. культури, переклав рос. мовою низку творів Овідія («Баллады-послания», Москва, 1913), Софокла («Драмы», т. 1–3, Москва, 1914–15; перевид.– 1990), промов Цицерона («М. Туллий Цицерон», т. 1, С.-Петербург, 1901) та ін. Низка його праць присвяч. історії антич. комедії («О синтагмах в древнегреческой комедии», С.-Петербург, 1883; «Die Gliederung der altattischen Komödie», Leipzig, 1885; «Die Märchenkomödie in Athen», St. Petersburg, 1887), Цицерону та його місцю у світ. культурі («Cicero im Wandel der Jahrhunderte», 1897; «Das Clauselgesetz in Ciceros Reden», 1904; усі – Ляйпциґ), Гомер. епосу, історії ідей та антич. культури, порівнял. історії літ-ри. Автор однієї з найповніших монографій, присвяч. творчості Горація – «Horace et la société romaine du temps d’Auguste» («Горацій і римське суспільство епохи Августа», Париж, 1938), а також 6-том. циклу «Religie świata antycznego», над яким працював від 1920. Стадії К. перекладені багатьма європ. мовами й неодноразово перевидані.

Пр.: Из жизни идей. Научно-популяр. ст. С.-Петербург, 1903. Т. 2: Древний мир и мы; 1905. Т. 1; 1907. Т. 3: Соперники христианства. Статьи по истории античных религий; Петроград, 1922. Т. 4: Возрожденцы; Древнегреческая литература эпохи независимости. Ч. 1–2. Петроград, 1919–20; Tragodumenon libri tres. Cracoviae, 1925; Древнегреческая религия. К., 1993; Сказочная древность Эллады. Москва, 1993; История античной культуры. С.-Петербург, 1995; Соперники христианства: Ст. по истории антич. религии. С.-Петербург, 1995; Возрожденцы: Науч.-популяр. ст. С.-Петербург, 1997; Religia hellenizmu, religia starożytnej Grecji. Toruń, 2001.

Літ.: Ростовцев М. И. Фаддей Францевич Зелинский // Гермес. 1914. № 3; L. Piotrowicz. Tadeusz Stefan Zieliński // Kwartalnik Historyczny. 1946. № 3–4; Cf. M. Plezia. Z młodzieńczych lat Tadeusza Zielińskiego // Meander. 1982. № 4–5; R. Zaborowski. Tadeusz Zieliński (1859–1944) – sa vie et son oeuvre // Annales du Centre Scientifique á Paris de l’Akadémie Polonaise des Sciences. 2009. Vol. 12.

Н. І. Моісеєнко

Стаття оновлена: 2010