Зидаров Камен - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зидаров Камен

ЗИДА́РОВ Камен (Зидаров Камен; справж. – Манєв Тодор Сабев; Манев Тодор Събев; 16. 09. 1902, с. Драганово, нині Ловеч. обл., Болгарія – 10. 12. 1987, Софія) – болгарський письменник. Герой Соц. Праці (1974). Навч. у Софій. ун-ті (1942). У зб. віршів «Тишина» (1936), «Антена» (1938), «Септемврийски песни» (1945), «Избрани стихотворения» (1964) та ін. порушено соц.-етичні проблеми. Автор п’єс на істор.-рев. тематику «Царска милост» (1949; поставл. 1981 у Житомир. муз.-драм. театрі), «Блокада» (1960), «Соната за живота и смъртта» (1985); істор. «Иван Шишман» (1962; поставл. 1969 у Терноп. муз.-драм. театрі), «Калоян» (1969), «Боян Мачьосникът» (1972); з сучас. життя – «Плесницата» (1967), «Любовта на Адриана Орлова» (1968), «Среща в Рим» (1976); біогр. нарису «Людмил Стоянов» (1948), кн. спогадів і роздумів «Звезди от голямата плеяда» (кн. 1–2, 1973–78). Виявляв знач. інтерес до укр. культури. 1939 з нагоди ювілею Т. Шевченка опублікував літ.-крит. статті у спец. вид. «Тарас Шевченко» (газет. формат) та г. «Заря» (від 18 березня), де характеризував укр. поета як співця свободи. Один з авторів листа групи болгар. письменників (травень 1939) до СП СРСР про вплив Т. Шевченка на болгар. літ-ру 2-ї пол. 19 ст. У кн. «Славянски поети» (1946) у перекладі З. надруковано вірш «Заповіт» Т. Шевченка, а також твори П. Тичини і М. Рильського. У зб. «Избрани преводи» (1982) вмістив і твори Т. Шевченка. Окремі вірші З. укр. мовою переклали П. Тичина, Д. Білоус, Н. Тихий, Н. Забіла, А. Кацнельсон (добірка опубл. в «Антології болгарської поезії», т. 2, К., 1974).

В. О. Захаржевська

Стаття оновлена: 2010