Зиков Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зиков Олександр Олександрович

ЗИ́КОВ Олександр Олександрович (04. 08. 1922, Київ) – математик. Син О. Зикова. Д-р фіз.-мат. н. (1963), проф. (1966). Закін. Горьков. ун-т (нині м. Нижній Новгород, РФ; 1945), де й працював відтоді. За сумісн. – у Муз. уч-щі. 1950–51 – в Одес. ун-ті; 1951–71 – Одес. ін-ті інж. мор. флоту (з перервою): від 1970 – зав. каф. вищої математики; 1952–54 – у Моск. авіац.-технол. ін-ті; 1954–58 – доц. каф. математики Моск. фіз.-тех. ін-ту (м. Долгопрудний); 1958–69 – ст. н. с. Ін-ту математики Сибір. відділ. АН СРСР (м. Новосибірськ, РФ); водночас 1959–68 – проф. Новосибір. ун-ту; 1971–74 – зав. сектору теорії та методології екон.-матем. моделювання Одес. відділ. Ін-ту економіки АН УРСР; 1974–76 – проф. каф. вищої математики Одес. технол. ін-ту харч. пром-сті; 1976–82 – проф. каф. приклад. математики і кібернетики Кишинів. ун-ту; 1982–88 – проф. каф. алгебри і теорії чисел, каф. матем. аналізу Самарканд. ун-ту (Узбекистан). Нині мешкає в Одесі. Наук. дослідж.: дискретна математика, теорія графів та гіперграфів, матем. логіка, філос. і методол. питання математики, методика викладання математики. Організатор Семінару з дискрет. математики в Одесі (від 1969), гол. ред. зб. «Доклады Одесского семинара по дискретной математике» (від 2004).

Пр.: Проблема спектра в расширенном исчислении предикатов // Изв. АН СССР. Сер. матем. 1953. Т. 17, № 1; Алгебры комплексов // Матем. сб. 1957. Т. 41, № 2; Функции от графов, определяемые линейными уравнениями // Изв. Сибир. отдел. АН СССР. 1959. № 5; 1960. № 9, 12; Теория конечных графов. Новосибирск, 1969; Логико-философское введение в высшую математику. О., 1997; 2003; 2008; Лекции по алгебре. О., 2007.

Л. В. Капрельянц

Стаття оновлена: 2010