Зиков Юрій Сергійович — Енциклопедія Сучасної України

Зиков Юрій Сергійович

ЗИ́КОВ Юрій Сергійович (17. 05. 1928, м. Камишлов Свердлов. обл., РФ) – фахівець у галузі металургії. Д-р тех. н. (1993), проф. (1994). Закін. Урал. політех. ін-т (Свердловськ, нині Єкатеринбург, 1951). Відтоді працював на Каміньсько-Урал. з-ді з оброблення кольор. металів. 1963–2002 – у Запоріз. інж. академії: від 1994 – проф. каф. мех. устаткування металург. з-дів. Осн. напрям наук. дослідж. – виявлення оптимал. умов прокат. і волочил. вироб-ва.

Пр.: Коэффициент трения при волочении с оптимальными углами волок // Металл и литье Украины. 1988. № 11–12; Теория волочения сплошных профилей: Учеб. пособ. З., 1991; Определение оптимально-допустимых вытяжек при волочении // Сталь. 1998. № 4; Определение оптимальных углов волочения стали // МГП. 1999. № 1.

М. Ю. Пазюк

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
М. Ю. Пазюк . Зиков Юрій Сергійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16090 (дата звернення: 21.06.2021)