Зиле Мартин Бертульович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зиле Мартин Бертульович

ЗИ́ЛЕ Мартин Бертульович (16(28). 01. 1865, маєток Унгурпілс Ліфлянд. губ., нині у складі м. Алоя, Латвія – 12. 05. 1945, м. Унслебен, Німеччина) – лікар-терапевт. Д-р медицини (1889), проф. (1920). Закін. Дерпт. ун-т (нині м. Тарту, Естонія, 1888). Працював лікарем у Ліфлянд. губ., згодом – у Москві та Ялті, від 1898 – в Одесі. Від 1905 – приват-доц. каф. спец. патології й терапії, від 1918 – доц. каф. заг. терапії Новорос. ун-ту; водночас 1916–20 викладав на Одес. вищих жін. мед. курсах; 1920–22 – проф., зав. каф. лікар. діагностики № 2 з пропедевт. клінікою Одес. мед. ін-ту; 1922–32 – зав. факультет. терапевт. каф., 1923–25 – декан мед. ф-ту, 1927–29 – ректор Латв. ун-ту (Риґа). Один з основоположників терапевт. школи Латвії.

Пр.: Zur Statistik der Rectumcarcinome. Dorpat, 1889; К патологии и терапии астмы // Рус. арх. патологии, клин. медицины и бактериологии. 1902. Т. 14, вып. 6; Критические и экспериментальные данные к учению von-Basch’a о набухании и ригидности легких // Тр. Об-ва рус. врачей г. Одессы. О., 1908. Вып. 6; К вопросу о механизме вздутия легких // Рус. врач. 1911. № 21.

Літ.: Айвар Ю. П. Жизнь и деятельность профессора М. Зиле // Из истории медицины. Рига, 1963. Т. 5; Васильев К. К. Деятельность уроженцев Латвии в Одесском научно-медицинском центре // Там само. 1985. Т. 15.

К. К. Васильєв, А. Віксна

Стаття оновлена: 2010