Зима

ЗИМА́ — пора року, найхолодніший сезон, що охоплює пере­важно місяці грудень, січень і лютий. За астрон. ознаками З. — проміжок часу між зимовим сонце­стоя­н­ням (22 грудня) і весняним рівноде­н­ням (21 березня); за клімат. — сезон, обмежений датами стійкого пере­ходу серед. добової температури повітря через 0 °С у період її зниже­н­ня восени і під­вище­н­ня навесні. З. характеризується посиле­н­ням циклоніч. діяльності. Особливості кожної З. ви­значають атмо­сферні процеси. З. бувають теплі і холодні, сніжні й сухі, тривалі і короткі. Взимку від­буваються найбільші зміни метеорол. величин, особливо температури повітря. В Україні З. на­стає у серед. листопада на Пн. Сх. і по­ступово поширюється на Пд. і Пд. Зх.; на більшій частині території — у 3-й декаді листопада.

Зимовий сезон від­різняється мін. тривалістю соняч. сяйва та найбільшою хмарністю (майже 75 % небо­схилу закрито хмарами). Сумарна радіація набуває найменших значень (від 255 МДж/м² на Пн. Зх. до 450 МДж/м² у Криму). У її складі пере­важає роз­сіяна радіація, яка вдвічі пере­вищує пряму. Взимку (грудень–січень) радіац. баланс від­ʼємний і змінюється від –80 МДж/м² на Пн. Зх. до 70 МДж/м² у Криму, а від лютого на значній частині території стає позитивним. У зимовий сезон спо­стерігається широтний роз­поділ атмо­сфер. тиску (найбільших значень досягає у січні). Річний хід температури повітря майже збігається з річним ходом соняч. радіації, проте дещо запізнюється порівняно з нею і від­різняється не­значними колива­н­нями від місяця до місяця взимку і влітку та різкими — восени і навесні. Найхолодніший місяць року — січень: середня температура повітря коливається від –6 °С на Пн. Сх. до +3–4 °С на Пд. березі Криму. Найхолодніша частина З. ви­значається датою пере­ходу серед. добової температури повітря через –5 °С і нижче. На Зх., Пд. Зх., Пд. і Пд. Сх. від лінії Овруч–Фастів–Білопі­л­ля–Жашків–Златопіль–Знамʼянка–Губиниха–Лозова–Красноармійськ–Донецьк–Волноваха стійкого пере­ходу температури повітря через –5 °С і нижче не буває. В окремі роки в Україні спо­стерігається пере­хід серед. добової температури повітря через –10 °С і нижче, найчастіше (30–40 % випадків) — у пн. і пн.-сх. р-нах, дещо менше (20 %) — у центр. р-нах. 1929, 1942, 1950, 1954, 1963, 1985, 2010 на значній тер. України від­бувався стійкий пере­хід серед. добової температури повітря через –15 °С і нижче. Від­повід­но до заг. ходу температури повітря найнижчі значе­н­ня абсолют. мінімуму за рік у більшості випадків спо­стерігаються у січні (від –42° до –26 °С) і лютому (від –39° до –26 °С). Особливістю зимового сезону в Україні є від­лиги (т-ра повітря пере­вищує 0 °С). Найчастіше (до 40 %) від­лиги по­вторюються у грудні. У січні спо­стерігається найменша кількість днів з від­лигами (9–14), у лютому їх по­вторюваність знову збільшується. Найпоширеніші від­лиги на Пд. та у зх. р-нах (50–60 днів), у напрямку на Пн. Сх. їх кількість зменшується (до 30 днів). Макс. температура повітря під час від­лиг становить на Пд. +20–22 °С, на Зх. +14–16 °С,: на Пн. +10 °С.

Взимку кількість опадів найменша (30–40 мм на місяць), однак вони досить тривалі, за винятком Крим. гір та Пд. берега Криму, де спо­стерігається найбільша кількість опадів. У холодний період року опади випадають пере­важно у ви­гляді снігу. У 1-й декаді листопада сніговий покрив зʼявляється на Пн. Сх. та в Укр. Карпатах, у 2-й — у центр. частині, Крим. горах та Пере­дкарпат­ті. На­прикінці листопада снігом вкрита більша частина країни. На Причорномор. та Закарп. низовинах сніговий покрив зʼявляється у 1-й декаді грудня, у рівнин. Криму — 2-й декаді, а на Пд. березі Криму можливий у 1-й декаді січня. У зимовий сезон спо­стерігаються різноманітні атмо­сферні явища (туман, хуртовина, ожеледь, ожеледиця, подекуди гроза), у горах трапляються снігові лавини. Найраніше З. закінчується на Пд. Зх. і Закарп. низовині (серед. — кін. 2-ї декади лютого), на більшості території — у серед. березня, на крайньому Пн. Сх. — на­прикінці березня. Найтриваліша З. (150 днів) — у високогір. р-нах Укр. Карпат, у пн.-сх. р-нах — 120 днів, на Зх. — 100 днів, на Пд. Зх. З. найкоротша — 50–60 днів, на решті території — 90–110 днів. Найкоротший період з т-рою повітря 0 °С і нижче спо­стерігається у Криму (10–40 днів), за винятком Пд. берега Криму, де стійкого пере­ходу серед. добової температури повітря через 0 °С не буває.

Завантажити статтю