Зима

ЗИМА́  — пора року, найхолодніший сезон, що охоплює переважно місяці грудень, січень і лютий. За астрон. ознаками З. — проміжок часу між зимовим сонцестоянням (22 грудня) і весняним рівноденням (21 березня); за клімат. — сезон, обмежений датами стійкого переходу серед. добової температури повітря через 0 °С у період її зниження восени і підвищення навесні. З. характеризується посиленням циклоніч. діяльності. Особливості кожної З. визначають атмосферні процеси. З. бувають теплі і холодні, сніжні й сухі, тривалі і короткі. Взимку відбуваються найбільші зміни метеорол. величин, особливо температури повітря. В Україні З. настає у серед. листопада на Пн. Сх. і поступово поширюється на Пд. і Пд. Зх.; на більшій частині території — у 3-й декаді листопада.

Зимовий сезон відрізняється мін. тривалістю соняч. сяйва та найбільшою хмарністю (майже 75 % небосхилу закрито хмарами). Сумарна радіація набуває найменших значень (від 255 МДж/м² на Пн. Зх. до 450 МДж/м² у Криму). У її складі переважає розсіяна радіація, яка вдвічі перевищує пряму. Взимку (грудень–січень) радіац. баланс від’ємний і змінюється від –80 МДж/м² на Пн. Зх. до 70 МДж/м² у Криму, а від лютого на значній частині території стає позитивним. У зимовий сезон спостерігається широтний розподіл атмосфер. тиску (найбільших значень досягає у січні). Річний хід температури повітря майже збігається з річним ходом соняч. радіації, проте дещо запізнюється порівняно з нею і відрізняється незначними коливаннями від місяця до місяця взимку і влітку та різкими — восени і навесні. Найхолодніший місяць року — січень: середня температура повітря коливається від –6 °С на Пн. Сх. до +3–4 °С на Пд. березі Криму. Найхолодніша частина З. визначається датою переходу серед. добової температури повітря через –5 °С і нижче. На Зх., Пд. Зх., Пд. і Пд. Сх. від лінії Овруч–Фастів–Білопілля–Жашків–Златопіль–Знам’янка–Губиниха–Лозова–Красноармійськ–Донецьк–Волноваха стійкого переходу температури повітря через –5 °С і нижче не буває. В окремі роки в Україні спостерігається перехід серед. добової температури повітря через –10 °С і нижче, найчастіше (30–40 % випадків) — у пн. і пн.-сх. р-нах, дещо менше (20 %) — у центр. р-нах. 1929, 1942, 1950, 1954, 1963, 1985, 2010 на значній тер. України відбувався стійкий перехід серед. добової температури повітря через –15 °С і нижче. Відповідно до заг. ходу температури повітря найнижчі значення абсолют. мінімуму за рік у більшості випадків спостерігаються у січні (від –42° до –26 °С) і лютому (від –39° до –26 °С). Особливістю зимового сезону в Україні є відлиги (т-ра повітря перевищує 0 °С). Найчастіше (до 40 %) відлиги повторюються у грудні. У січні спостерігається найменша кількість днів з відлигами (9–14), у лютому їх повторюваність знову збільшується. Найпоширеніші відлиги на Пд. та у зх. р-нах (50–60 днів), у напрямку на Пн. Сх. їх кількість зменшується (до 30 днів). Макс. температура повітря під час відлиг становить на Пд. +20–22 °С, на Зх. +14–16 °С,: на Пн. +10 °С.

Взимку кількість опадів найменша (30–40 мм на місяць), однак вони досить тривалі, за винятком Крим. гір та Пд. берега Криму, де спостерігається найбільша кількість опадів. У холодний період року опади випадають переважно у вигляді снігу. У 1-й декаді листопада сніговий покрив з’являється на Пн. Сх. та в Укр. Карпатах, у 2-й — у центр. частині, Крим. горах та Передкарпатті. Наприкінці листопада снігом вкрита більша частина країни. На Причорномор. та Закарп. низовинах сніговий покрив з’являється у 1-й декаді грудня, у рівнин. Криму — 2-й декаді, а на Пд. березі Криму можливий у 1-й декаді січня. У зимовий сезон спостерігаються різноманітні атмосферні явища (туман, хуртовина, ожеледь, ожеледиця, подекуди гроза), у горах трапляються снігові лавини. Найраніше З. закінчується на Пд. Зх. і Закарп. низовині (серед. — кін. 2-ї декади лютого), на більшості території — у серед. березня, на крайньому Пн. Сх. — наприкінці березня. Найтриваліша З. (150 днів) — у високогір. р-нах Укр. Карпат, у пн.-сх. р-нах — 120 днів, на Зх. — 100 днів, на Пд. Зх. З. найкоротша — 50–60 днів, на решті території — 90–110 днів. Найкоротший період з т-рою повітря 0 °С і нижче спостерігається у Криму (10–40 днів), за винятком Пд. берега Криму, де стійкого переходу серед. добової температури повітря через 0 °С не буває.

Завантажити статтю