Зимівниківська культура
ЗИМІВНИКІ́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура мезолітичної доби. Датована кін. 9–7 тис. до н. е. Поширена в лісостеп. частині Сх. України. Досліджено стоянки Зимівники, Сурський 5, Сабівка, Загай 1, Вʼязівок 4А, Дніпровець. Характерні риси кремʼяного інвентарю: грубі високі трапеції, відщепова техніка обробки кременю, одноплощинні нуклеуси, скребачки та різці на відщепах. На стоянці Вʼязівок 4А розкопано рештки 5-ти округлих у плані зимових напівземлянок, ями для зберігання риби. Окрім кремʼяних виробів, знайдено кістки тура, оленя, коня, бобра, птиці, риби, а також кістяні вістря, уламки кісток з геом. орнаментом. В основі господарства — полювання на копитних лісостепу та рибальство. Культура сформувалася на місц. фінальнопалеоліт. підґрунті під впливом красносільської культури Полісся. Розвивалася в контакті з пісочнорівською культурою Подесення.