Зимне - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зимне

ЗИ́МНЕ – село Володимир-Волинського району Волинської області. Центр сільс. ради, якій підпорядк. села Горичів, Октавин, Фалемичі, Шистів. Знаходиться на р. Луга (притока Зх. Бугу), за 7 км від райцентру та залізнич. ст. Володимир-Волинський. Пл. 2,32 км2. Насел. 943 особи (2001), переважно українці. Уперше згадується у писем. джерелах під 1450. Тут 1001 князь Володимир побудував зимовий терем (звідси назва місцевості та села) і 2 дерев’яні храми, що стало початком майбут. Зимненського Святогірського Успенського ставропігійного жіночого монастиря (нині УПЦ МП). Від серед. 14 ст. З. потрапило під владу Великого князівства Литовського, за умовами Люблін. унії 1569 відійшло до Польщі. 1460 князь Свидригайло подарував З. дворянинові Памірі. Після його смерті перейшло під опіку матері, потім – до родини князів Чарторийських. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 – у складі Рос. імперії. 1915 З. захопили австро-нім. війська. 1919–39 – у межах кордонів Польщі, від 1939 – УРСР. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 24 червня 1941 побл. З. відбувся запеклий бій між рад. і фашист. військами. Нині у З. – школа, дитсадок, клуб. Побл. села в урочищі Городище виявлено багатошар. археол. пам’ятку – рештки 2-х поселень часів міді, раннього заліза і ранньослов’ян. городище (див. Зимне). Встановлено пам’ятник князю Володимиру.

В. А. Католик

Стаття оновлена: 2010