Зимовець Віталій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зимовець Віталій Андрійович

ЗИМОВЕ́ЦЬ Віталій Андрійович (03. 06. 1939, м. Остер, нині Козелец. р-ну Черніг. обл.) – кінооператор. Засл. діяч мист-в України (2003). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2016). Закін. ВДІК (Москва, 1968; викл. І. Шатров). Від 1957 працює на Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (Київ): від 1973 – оператор-постановник. Значний вплив на З. мала творчість укр. кінооператора Д. Демуцького. Удосконалював майстерність у київ. операторів М. Кульчицького, В. Войтенка, С. Лисецького, І. Шеккера. Поєднує у роботах романт. сприйняття світу з виразно-реаліст. характеристиками героїв. Зняв стрічки: «Сліпий дощ» (1968, реж. В. Гресь, «Укртелефільм»; «Золота німфа» Мкф у Монте Карло), «Варчина земля» (1969, співавт., 4 серії; приз за 1-й багатосерій. кольор. телефільм 1-го Всесоюз. фестивалю телефільмів, Москва, 1969), «Небо–земля–небо» (1975), «Підпільний обком діє» (1978, 4 серії), «Пора літніх гроз» (2 серії), «Візит у Ковалівку» (обидві – 1980), «Володьчине життя» (1984, 2 серії; усі – реж. А. Буковський), «Бумбараш» (1971, 2 серії, реж. М. Рашеєв, А. Народицький; приз за кращий телефільм Всесоюз. фестивалю телефільмів у м. Сочі, РФ, 1972), «Пропала грамота» (1972), «Марина» (широкий екран, 1974; обидві – реж. Б. Івченко), «Дорога на Січ» (1994, реж. С. Омельчук), «Тупик» (1998, реж. Г. Кохан; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), «Залізна сотня» (2004; приз за кращу оператор. роботу Мкф у Бердянську, 2004), «Владика Андрей» (2008; обидва – реж. Олесь Янчук, «Олесь-фільм»), «Третього не дано» (2009, 4 серії, реж. С. Сотниченко, «Фільм И. А.»), «День переможених» (2009, реж. В. Ямбурський).

Л. В. Череватенко

Стаття оновлена: 2016