Розмір шрифту

A

Зимогір’я

ЗИМОГІ́РʼЯ (до 1764 — Черкаський Брід, 1764–1962 — Черкаське) — місто Словʼяносербського ра­йону Луганської області. Знаходиться на р. Лугань (притока Сівер. Донця), за 15 км від райцентру, за 40 км від обл. центру. Площа 8,56 км2. Насел. 11 212 осіб (2001, складає 88,2 % до 1989), пере­важно українці та росіяни. Залізнична станція. Перші поселенці, запороз. козаки та селяни-втікачі з рос. і укр. сіл, тут зʼявилися 1645–47. Вони охороняли пд. кордони Моск. держави від набігів крим. і ногай. татар. 1753–64 — у складі Словʼяно-Сербії. На цих землях оселилася 11-а рота (262 особи) серб. гусар. полку під командува­н­ням І. Маркова. Від 1764 — у складі Новорос. губ., від 1783 — Катеринослав. намісництва, від 1802 — Словʼяносерб. пов. Катеринослав. губ. Від 1818 — волос. центр. До волості входили села Хороше, Новогригорівка, Новодемʼянівка та хутори Шаланіна і Нікітіна. 1859 у Черкаському було 226 дворів і мешкало 1592 особи, 1898 — 379 дворів і 3640 осіб. 1865 на околицях виявлено значні поклади камʼяного вугі­л­ля. 1897 на черкас. селян. шахтах видобуто 240 тис. пудів вугі­л­ля. Роз­витку вуглевидобува­н­ня сприяло будівництво 1910 залізнич. лінії Ниркове–Родакове. У цьому ж році збудовано ст. Зимогірʼя. 1884 від­крито церк.-парафіял. школу, 1914 — однокласну земську школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1938 — смт. За даними пере­пису 1939, тут було 5219 осіб. 1940 навколо Черкаського діяло 12 шахт, щомісяч. видобуток кожної становив 1,5–2 тис. т. Від 12 липня 1942 до 1 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили понад 150 жит. У 1950-х рр. у с-щі видобуток вугі­л­ля набув найширшого роз­маху. Від 1961 — місто рай. значе­н­ня з сучас. на­звою. Нині у З. працюють шахта «Черкаська» держ. під­приємства «Луганськвугі­л­ля», збагачувал. ф-ка «Словʼяносербська», швейна ф-ка «Зимогірянка». Є заг.-осв. школа, г-зія, 2 дитсадки; лікарня, фельдшер. пункт; Будинок культури, 3 б-ки, музей історії міста. Памʼятка архітектури — Свято-Троїц. церква (1865). Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак І. Маркову. Уродженці міста: Герої Рад. Союзу О. Іван­ников та І. Малько.

Літ.: Петрова Н., Волков Н., Гальченко Л. Черкас­ский Брод — далекое и близкое (очерки по истории г. Зимогорье). Лг., 2003.

Н. М. Юнда

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2010
Том ЕСУ:
10
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
16124
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
145
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 16
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 5): 312.5% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Зимогір’я / Н. М. Юнда // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-16124.

Zymohiria / N. M. Yunda // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2010. – Available at: https://esu.com.ua/article-16124.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору