Зимогір’я - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зимогір’я

ЗИМОГІ́Р’Я (до 1764 – Черкаський Брід, 1764–1962 – Черкаське) – місто Слов’яносербського району Луганської області. Знаходиться на р. Лугань (притока Сівер. Донця), за 15 км від райцентру, за 40 км від обл. центру. Пл. 8,56 км2. Насел. 11 212 осіб (2001, складає 88,2 % до 1989), переважно українці та росіяни. Залізнична станція. Перші поселенці, запороз. козаки та селяни-втікачі з рос. і укр. сіл, тут з’явилися 1645–47. Вони охороняли пд. кордони Моск. держави від набігів крим. і ногай. татар. 1753–64 – у складі Слов’яно-Сербії. На цих землях оселилася 11-а рота (262 особи) серб. гусар. полку під командуванням І. Маркова. Від 1764 – у складі Новорос. губ., від 1783 – Катеринослав. намісництва, від 1802 – Слов’яносерб. пов. Катеринослав. губ. Від 1818 – волос. центр. До волості входили села Хороше, Новогригорівка, Новодем’янівка та хутори Шаланіна і Нікітіна. 1859 у Черкаському було 226 дворів і мешкало 1592 особи, 1898 – 379 дворів і 3640 осіб. 1865 на околицях виявлено значні поклади кам’яного вугілля. 1897 на черкас. селян. шахтах видобуто 240 тис. пудів вугілля. Розвитку вуглевидобування сприяло буд-во 1910 залізнич. лінії Ниркове–Родакове. У цьому ж році збудовано ст. Зимогір’я. 1884 відкрито церк.-парафіял. школу, 1914 – однокласну земську школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1938 – смт. За даними перепису 1939, тут було 5219 осіб. 1940 навколо Черкаського діяло 12 шахт, щомісяч. видобуток кожної становив 1,5–2 тис. т. Від 12 липня 1942 до 1 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили понад 150 жит. У 1950-х рр. у с-щі видобуток вугілля набув найширшого розмаху. Від 1961 – місто рай. значення з сучас. назвою. Нині у З. працюють шахта «Черкаська» держ. підпр-ва «Луганськвугілля», збагачувал. ф-ка «Слов’яносербська», швейна ф-ка «Зимогірянка». Є заг.-осв. школа, г-зія, 2 дитсадки; лікарня, фельдшер. пункт; Будинок культури, 3 б-ки, музей історії міста. Пам’ятка арх-ри – Свято-Троїц. церква (1865). Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ят. знак І. Маркову. Уродженці міста: Герої Рад. Союзу О. Іванников та І. Малько.

Літ.: Петрова Н., Волков Н., Гальченко Л. Черкасский Брод – далекое и близкое (очерки по истории г. Зимогорье). Лг., 2003.

Н. М. Юнда

Стаття оновлена: 2010