Зілинський-Содоль Петро — Енциклопедія Сучасної України

Зілинський-Содоль Петро

ЗІЛИ́НСЬКИЙ-СО́ДОЛЬ Петро (14. 07. 1893, с. Вирва Радомишл. пов. Київ. губ., нині Радомишл. р-ну Житомир. обл. – 18. 05. 1987, м. Олбані, шт. Нью-Йорк, США) – військовик. Як офіцер рос. армії брав участь у 1-й світ. війні. У жовтні 1917 вступив до Армії УНР. Командував сотнею в Запороз. корпусі, 41-м піхот. полком, куренем у Корпусі УСС. У складі 2-го Запороз. полку відзначився під час Крим. походу в квітні 1918, коли його сотня штурмом здобула Чонгар. міст на оз. Сиваш. Ад’ютант штабу 2-го Запороз. полку дивізії. Командував 31-м Ромен. полком, 1-м куренем 3-го полку Січових стрільців. Повіт. комендант Ямпільщини на Поділлі. Після 1-го Зимового походу Армії УНР (1919–20) уникнув польс. інтернування, від 1921 мешкав у Галичині. Викладав у старшин. школі ОУН у Львові (липень–серпень 1941). Виїхав до Німеччини, 1949 – до США. Був актив. діячем гетьман. руху, заснував і очолював Т-во запорожців ім. П. Болбочана. Урядом УНР в екзилі підвищений до рангу полковника.

Статтю оновлено: 2010
Цитувати статтю
П. П. Гай-Нижник . Зілинський-Содоль Петро // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16149 (дата звернення: 04.03.2021).