Зільбермінц Веніамін Аркадійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зільбермінц Веніамін Аркадійович

ЗІЛЬБЕРМІ́НЦ Веніамін Аркадійович (19. 06 (01. 07). 1887, Полтава – 21. 02. 1939, Москва) – геолог. Д-р геол.-мінерал. н., проф. 1904–12 навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві, згодом – С.-Петербур. ун-ті. До 1915 працював асист. каф. мінералогії С.-Петербур. ун-ту та хранителем Ґрунт. музею. 1915–17 – у мед.-сан. службі на пд.-зх. фронті. Від 1918 – співроб. Геолкому, від 1923 – кер. геохім. лаб. Моск. ун-ту. Викладав також у Моск. вищому тех. уч-щі. 1927 під впливом ідей В. Вернадського розпочав займатися геохімією розсіяних елементів у вугіллі з метою використання їх у якості джерела рідкіс. металів. 1936 під його кер-вом у ВНДІ мінерал. сировини отримано першу в СРСР партію германію, видобутого з паливневої золи донец. вугілля. Відкрив низку родовищ рідкіс. металів у Серед. Азії та на Уралі. 28 червня 1938 заарешт. за звинуваченням у шпигун. діяльності на користь Німеччини, засудж. до вищої міри покарання. 1956 реабіліт.

Літ.: Репрессированные геологи. Москва; С-Петербург, 1999.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2010