Зільберфарб Мойше - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зільберфарб Мойше

ЗІЛЬБЕРФА́РБ Мойше (псевд. – М. Базин; 1876, Рівне – 19. 03. 1934, Варшава) – політичний і громадський діяч. Закін. Житомир. г-зію (1898), навч. у Київ. політех. ін-ті, на мед. ф-ті Берлін. ун-ту (1902–04). Здобув ступ. д-ра правничих н. у Берні (Швейцарія, 1904). З юнац. років залучився до громад.-політ. діяльності, намагався теоретично обґрунтувати ставлення соціалістів до євр. питання. 1905 спільно з В. Дининим написав праці «Принцип национал-политической автономии», «Национальная и территориальная автономия и интересы еврейского пролетариата», заснував орг-цію «Відродження» (діяла у Рос. імперії та Німеччині). Один із засн. Соціаліст. євр. робітн. партії, неодноразово був заарешт. Після Лютн. революції 1917 переїхав до Києва, де очолив Об’єднану євр. соціаліст. робітн. партію. Від 17 липня 1917 – товариш ген. секр. з міжнац. справ С. Єфремова від євреїв, від 7 листопада – чл. Крайового ком-ту оборони революції, від 2 січня 1918 – ген. секр. євр. справ, автор першого закону про нац.-персон. автономію, прийнятого УЦР 10 січня того ж року. У серпні (за гетьмана П. Скоропадського) заарешт. Ці події описав у кн. «» («Єврейське міністерство і єврейська автономія в Україні», К., 1919; англ. перекл. – Нью-Йорк, 1993). Після звільнення до 1920 очолював Євр. нар. ун-т і Т-во сприяння розвитку євр. культури («Культур-ліга») у Києві. 1921 переїхав до Варшави, де продовжував працювати у різних культурно-просвітн. орг-ціях і навч. закладах, був головою Т-ва ремісників і землероб. праці серед євреїв у Росії, займався журналістикою. В останні роки життя був близьким до Бунду, друкувався у його часописах. 1935–37 в Парижі і Варшаві вийшли вибр. твори З. у 2-х т.

М. Ю. Костриця, Т. Ботанова

Стаття оновлена: 2010