Зільберштейн Андрій Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зільберштейн Андрій Ілліч

ЗІЛЬБЕРШТЕ́ЙН Андрій Ілліч (24. 09. 1897, Москва – 30. 06. 1984, Харків) – педагог. Проф. (1947). Навч. у Петрогр. психоневрол. ін-ті (нині С.-Петербург, 1914–17), на пром. ф-ті (1920–23), закін. правовий ф-т (1926) Харків. ін-ту нар. госп-ва. Від 1919 працював у Харків. губерн. відділ. нар. освіти: очолював курси підготовки позашкіл. працівників та відділ; 1921–34 – у системі Наркомосу УСРР; водночас 1927–33 – н. с. НДІ педагогіки; 1928–35 – зав. каф. Всеукр. ін-ту комуніст. освіти; 1935–37 – зав. відділу Центр. психоневрол. ін-ту (нині Ін-т неврології, психіатрії та наркології АМНУ; усі – Харків); 1939–74 – зав., 1974–84 – проф. каф. педагогіки та психології Харків. пед. ін-ту; під час 2-ї світ. війни працював у військ. шпиталі. Наук. дослідж.: наочність у навч., активізація пізнав. діяльності школярів і студентів, історія педагогіки.

Пр.: Система народної освіти. Х., 1929; Наочність у навчанні як принцип радянської дидактики // Пит. наочності в навч.: Наук. зап. каф. педагогіки та психології Харків. пед. ін-ту. 1958. Т. 29 (співавт.); Роль наглядности в активизации познавательной деятельности учащихся // Сов. педагогика. 1963. № 3; Педагогические взгляды Г. С. Сковороды // Нар. образование. 1972. № 2; Керування пізнавальною діяльністю учнів в умовах проблемного навчання // Пит. проблем. навч.: Зб. наук. пр. К., 1978.

Літ.: Педагогічні погляди А. І. Зільберштейна і сучасність: Зб. наук. пр., присвяч. 100-річчю з дня народж. педагога. Х., 1997.

В. І. Лозова, О. Т. Губко

Стаття оновлена: 2010